Попри рекордний врожай зерна у поточному році, до кінця року слід очікувати здорожчання хліба та вироби з борошна на 10-15%. Про це заявили учасники круглого столу "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні", який відбувся в Комітеті ВР з питань економічного розвитку.
Засідання Комітету ВР скликали для обговорення наявної статистичної інформації, цінової політики на ринку, цін на світових ринках, інтервенції держави на ринок, структури собівартості виробництва продукції, стану конкурентного середовища на ринку.
“У нас складається парадоксальна ситуація. Цього року Україна зібрала рекордний урожай зернових, обсяг зібраного задовольняє внутрішній ринок на 100%. А ціни ростуть. Чому?” – заявила у ході виступу голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Ганна Лічман.
Як наголошували учасники круглого столу, одна з головних причин зростання цін – це експортна орієнтація галузі. Залишаючись країною нетто-експортером збіжжя, Україна повністю інтегрована у світові продовольчі ринки, динаміка цін на внутрішньому ринку буде відповідати динаміці біржових цін і ф'ючерсів на зерно.
Хоча внутрішня динаміка трохи повільніша за світову, вона все одно невтішна для кінцевого споживача. Станом на листопад 2021 року вартість зерна на світових ринках зросла до 38% у порівнянні з листопадом 2020 року. Очікується, що вже найближчим часом ціни сягнуть 400 дол. за 1 тонну на пшеницю і 450 дол. за 1 тонну – на борошно.
"Тому ми не можемо казати про те, що хліб буде дешевшати на фоні рекордних врожаїв. Навпаки, більшість з колег назвали 10-15% зростання вартості хлібу за найближчий час", – зазначила Лічман.
Крім того, за словами директора фінансово-економічного департаменту Мінагрополітики Баграта Ахіджанова, зростання цін на пальне, мінеральні добрива, запчастини та на інші складові собівартості пшениці також призведе до зміни вартості борошна, а врешті й хлібобулочних виробів.
Також наголошувалося, що гравці ринку не погоджуються з декларуванням цін як інструменту регулювання ситуації.
"Інструмент декларування цін - хлібопекарі та рітейл кажуть, що це недолугий інструмент, який навіть заважає. Хлібопеки зазначили, що ситуація ускладнюється тим, що реальна рентабельність та собівартість інші, і вони потерпають від декларування, бо рітейл змушує виконувати й стримувати вартість хлібу", - зазначила Ганна Лічман.
Водночас, як вважає перший заступник міністра економіки України Денис Кудін, держава має достатньо часу, щоб, враховуючи ситуацію, вживати заходи реагування.
“Ми слідкуємо за динамікою світових цін, моніторимо залишки у виробників, розуміємо динаміку експорту, балансуємо і маємо достатньо часу, щоб вживати заходи реагування”, – наголосив Кудін.
Серед можливих заходів під час "круглого столу" називались зменшення ПДВ для виробників з 20% до 4-5%; зниження для борошномелів та хлібопекарів тарифу на природний газ, хоча б до рівня цін для комунальних підприємств.
Також, обговорювалася ідея створення інтервенційного фонду.
За словами Деніса Кудіна, втручання державних регуляторних органів може бути екстремальним, аж до запровадження механізму квотування експорту.
Як писала ZN.UA, У загальному валі зерна пшениці, вже експортованого з України поточного маркетингового року, питома вага продовольчого перевищила 90%. Хліб дорожчатиме, хоч у сусідніх Польщі, Болгарії, Угорщині він дешевший, а купівельна спроможність населення — вища. Чиайте про це в матеріалі Лариси Гук та Сергія Следзя "Переваги" рекордного врожаю пшениці в 32 мільйони тонн: за хліб, виготовлений із фуражного зерна, заплатимо світові ціни".