Після схвалення в цілому скандального законопроєкту 5655, Верховна Рада України планує найближчим часом розглянути два інші спірні документи. Парламентська аналітикиня руху ЧЕСНО Вікторія Олійник описала їх фразою "забудовникам все, громадянам – нічого" у своїй колонці для "ЕП".
Йдеться про законопроєкт №8178-1 щодо спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок для сільського господарства на інші види діяльності (зокрема, для забудови), а також про №8225, який може дозволити примусово вилучати землю у громадян.
Олійник зазначила, що обидві ініціативи вже пройшли через комітет ВР з питань аграрної та земельної політики, очолюваний Олександром Гайду від партії "Слуга Народу".
За словами представниці ЧЕСНО, обидва законопроєкти обурили громадськість і експертів, оскільки пропоновані норми представляють суттєві корупційні ризики й можливості для безповоротних втрат важливих земельних ресурсів, у тому числі особливо цінних.
Щоб пояснити, чому депутатам не варто затверджувати згадані документи, Олійник звернула увагу на деякі пункти з юридичного аналізу проєктів, проведенного Головним науково-експертним управлінням Ради. Згідно з ним, ініціативи ще потрібно доопрацьовувати, адже вони мають багато недоліків.
Так, законопроєкт №8178-1 може призвести до неконтрольованої забудови будинками, промисловістю чи інфраструктурою. Особливо це стосується околиць великих міст, які й так мають критичну ситуацію в питанні забудови.
У документі, до того ж, не визначені чіткі й однозначні критерії для зміни призначення сільськогосподарських земель. Цим зможе скористатися будь-який забудовник.
Більше того, депутати пропонують внести постійні зміни в Земельний Кодекс під приводом руйнувань і пошкоджень. "Де-факто, війна та відбудова може стати лаштунками для недоброчесних забудовників і сприятливих для них норм законодавства", – зауважила аналітикиня ЧЕСНО.
При цьому законопроєкт №8225 суперечить Закону "Про правовий режим воєнного стану", хоча нібито написаний для потреб війни.
Ним автори хочуть дозволити примусове вилучення землі та майна з комунальної власності з мотивів суспільної необхідності, щоб будувати чи реконструювати критичну інфраструктуру "без виплати грошової компенсації". Хоча згаданий Закон України вимагає повне відшкодування вартості вилученого майна.
"Проблеми з компенсацією можуть очікувати і громадян, у яких з приватної власності вилучили ділянку. Компенсацію їм має виплачувати підприємство, установа або організація, якій земельну ділянку передали. Такий підхід суперечить Конституції, адже обов’язок відшкодування вартості примусово відчужених об’єктів покладається на державу, а не на юридичну особу, якій передаються відчужені об’єкти приватної власності. Де брати на це кошти, проєкт не визначає", – додала Олійник.
Вона зазначила, що проти законопроєкту №8178-1 щодо спрощення зміни цільового призначення сільськогосподарських земельних ділянок виступає і Асоціація міст України. Об’єднання звернуло увагу на ігнорування в документі правил співвідношення цільового та функціонального призначення земель.
Неврахування норми, особливо щодо ділянок у приватній власності, може призвести до хаотичної забудови без урахування інтересів жителів цілих населених пунктів, а також змарнованих витрат органів місцевого самоврядування, які замовляли містобудівну документацію на місцях і витрачали багато грошей для упорядкування стратегічного розвитку територій на майбутнє.
В АМУ вважають, що пропонований документ суперечить містобудівному законодавству та не сприятиме розвитку територій та їх природному функціонуванню.
Нові правила можуть спричинити нерегульований процес зміни цільового призначення земельних ділянок та забудови, а також створити загрози для продовольчої безпеки країни в майбутньому.
Асоціація міст України закликає владу залучати інвестиції до вже існуючих у громадах індустріальних парків.
У свою чергу, представниця Руху ЧЕСНО Вікторія Олійник наголосила, що закони для відбудови депутатам необхідно опрацьовувати ґрунтовніше, враховуючи громадську думку.
"Через закритість роботи парламентарів суспільство не має можливості вчасно відреагувати на законодавчі ініціативи депутатів. Відповідати доводиться вже після голосування. Рух ЧЕСНО вкотре наголошує на необхідності зробити роботу парламенту прозорою, і закликає народних депутатів якісно працювати над змінами законодавчого поля. Ми будемо стежити за поіменним голосуванням за ці законопроєкти", – підсумувала вона.
Поки нам показують шоу з обшуками та відставками, всередині влади цементується реальна "харчова система". За столом, де ділитимуть ресурси міжнародних донорів, залишилися троє: голова ОПУ Андрій Єрмак, голова партії СН та профільного парламентського комітету, автор скандального законопроєкту №5655 Олена Шуляк, віцепрем'єр, голова об'єднаного Міністерства інфраструктури Олександр Кубраков (він же – потенційний прем'єр-міністр).
Відтепер будівельна концепція переважає концепцію регіонального розвитку та децентралізації. І це дуже серйозний розворот. Які ризики він несе? До чого тут скандальна містобудівна реформа і чому за неї так бореться влада? Чи можливе реальне відновлення без спільної стратегії регіонального розвитку та участі громад? Чи дозволить утилітарний проєктний підхід швидко піднятися післявоєнній Україні?
Відповіді на ці запитання у матеріалі "Мінрегіон – на сніданок, комітет – на обід, країна – на вечерю" шукала редактор відділу політики Інна Ведернікова.