Росія майже 50 років будувала свій енергетичний ринок у Європі, однак розпочавши повномасштабну війну в Україні президент РФ Владімір Путін знищив його менш ніж за 50 тижнів, а знайти йому повноцінну заміну буде практично неможливо, пише Bloomberg
Хоча на разі Росія знайшла альтернативні ринки для своєї сирої нафти, здебільшого в Індії, перехід на продаж продуктів нафтопереробки та можливо навіть природного газу займе роки та коштуватиме величезних вкладень.
Від початку вторгнення в Україну Росія фактично втратила ринок збуту нафти у Європі, а також більшу частину європейського газового ринку, який вона створювала десятиліттями.
«Величезна мережа газових родовищ і трубопроводів, розроблена вартістю сотень мільярдів доларів з моменту, коли перший газ перетнув кордон Австрії в 1968 році, була викинута на сміття», - зазначає видання.
Зокрема у 2017 році було підраховано, що в розробку газових запасів на російському півострові Ямал було інвестовано понад 100 мільярдів доларів. Більшість родовищ були пов’язані з Європою через трубопроводи, включно з тими, що пролягають дном Балтійського моря. Очікувалося, що до 2025 року ця цифра подвоїться. Однак тепер більшість цих інвестицій виглядає втраченою.
Хоча Росія, можливо, зможе врятувати певні енергетичні відносини з Європою після закінчення війни, малоймовірно, що країни ЄС коли-небудь дозволять собі знову стати настільки залежними від російського газу, якими вони були ще рік тому.
Російським нафтовим компаніям вдалося перенаправити поставки сирої нафти, від якої відмовилась Європа, завдяки бажанню індійських нафтопереробників до дешевої сировини. Але обійшлося дуже дорого для Росії та її нафтової промисловості. Щоб проникнути на індійський ринок, були потрібні великі знижки, які еквівалентні зниженню ціни на 40%.
«Звісно знайдуться країни, які захочуть розкупити дешеве російське дизельне паливо, одночасно експортуючи власне паливо місцевого виробництва до Європи, але вони вимагатимуть доволі великих знижок від Росії, щоб зробити торгівлю прибутковою. І це ще одна ціна, яку доведеться заплатити Кремлю та його нафтові компанії», - зазначають автори матеріалу.
Що ж стосується газу, то понад 55 років Росія шукала своїх покупців газу на захід. І хоча впродовж останнього десятиліття Росія почала шукати нові ринки збуту і на сході та тепер транспортує паливо до Китаю.
Водночас російський державний газовий гігант «Газпром» оцінив офіційну вартість «Сили Сибіру» та розробку родовищ супутнього газу в 55 мільярдів доларів, незалежна оцінка показала майже вдвічі більшу цифру, і це інвестиція, яка ніколи не принесе прибутку.
До того ж існуватимуть обмеження щодо того, скільки ще російського газу купуватиме Пекін. Хоча його енергетичні потреби величезні, він буде остерігатися повторення помилок, яких зробили деякі європейські країни, ставши занадто залежними від Москви. Тому Росії доведеться шукати знову.
Ймовірним покупцем могла б стати Індія, але транспортувати природний газ до Індії буде ще складніше, ніж доставити його до Китаю. Маршрут мав би або перетинати деякі з найвищих гір у світі, або проходити через Афганістан і Пакистан. Будь-який маршрут перетинатиме кілька інших країн, що зробить будівництво та експлуатацію дорожчими, ніж сполучення між двома державами зі спільними кордонами.
Війна Путіна в Україні коштувала Росії європейського енергетичного ринку. Замінити його буде непросто. Якого б зближення Москва та Європа не досягли врешті-решт, росіяни будуть підраховувати ціну війни протягом наступних поколінь.