Саміт Україна-ЄС має відбутися 6 жовтня. Директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експертка у сфері торговельної політики Вероніка Мовчан сподівається, що буде підтверджено зацікавленість у промисловому безвізі. Проте вона не радить бути занадто оптимістичними.
“Насправді питання не в заяві саміту, не у політичній волі, а у готовності нашої країни до початку переговорів”, - сказала Мовчан у вівторок на відеоконференції, яку організували ГО "Інтерньюз Україна" у співпраці з представництвом ЄС в Україні.
Вона додала, що зараз європейська місія дистанційно оцінює наше законодавство. Це фактично другий раунд оцінки законодавства.
“Окрім законів є ще імплементація. І у цьому не завжди все просто. Тому що технічне регулювання містить кілька основних елементів: метрологія, стандартизація, акредитація органів оцінки відповідності та ринковий нагляд. Два останніх пункти можуть викликати питання європейських перевіряючих, тому що не всі лабораторії працюють однаково якісно, не всі органи, які здійснюють ринковий нагляд дійсно забезпечують, що на ринку присутні безпечні продукти. Якщо ми з вами подивимося на реальність, ми це побачимо. Не треба очікувати багато, але з іншого боку це буде важливий крок і важливий тиск, щоб ЄС завершив перевірку та сказав, що саме не вистачає з їх точки зору і тоді ми зможемо рухатися далі”, - сказала вона.
Мовчан додала, що на саміті навряд підпишуть Договір про вільне небо, тобто про спільний авіаційний простір.
“Це підписання знову перенесуть. І це вже стає такою довгогральною платівкою. Але з іншого боку очікується, що на саміті ми матимемо заяви, принаймні українська сторона тисне, про те, що ми розширюємо діалог щодо транспортних питань. Бо питання авіаційного транспорту це не єдине питання, яке цікавить Україну”, - сказала експертка.
Мовчан наголосила, що Україну зараз цікавлять питання автотранспорту, отримання дозволів, можливість легко возити товари до ЄС.
“Скандали із кількістю дозволів і зменшенням квот на транзит, на ввезення товарів в Польщу, наприклад, це довготривала історія. В нас відбувається зростання торгівлі, але скорочується кількість дозволів, які надає польська сторона. Я сподіваюся, ця тема звучатиме на саміті. Це є дуже важливим для поточного вирішення та фактичного формування адженди в модернізації Угоди про асоціацію”, - каже вона. “Таке враження, що коли ми кажемо про модернізацію Угоди про асоціацію з ЄС, ми думаємо про можливість перегляду своїх зобов’язань по відкриттю ринків”.
Вона вважає, що перегляд Угоди можливий лише бік лібералізації. Тобто жодна сторона не матиме права закривати свій ринок від інших, встановлювати захисні бар’єри в угоді.
“Відповідно, для України це може бути дуже цікаво. Ми хочемо відкриття, розширення, а бажано скасування, наприклад, тарифних квот, але тут треба говорити про те, що нам треба сформувати позицію України. Що ми готові запропонувати? Де ми готові відкритися навзаєм? Тому що ми теж не повністю відкриті”, - сказала Мовчан.
Вона додала, що Україна знає, що хоче від ЄС, але поки не сформувала власну пропозицію.
“А витоки (у пресу – ред.) з обговорень свідчать, що ми скоріш хочемо закриватися, принаймні, для якихось окремих секторів. Наприклад - це ідея локалізації”, - наголошує експертка.
Мається на увазі перегляд положення закону про державні закупівлі, де вказано про запровадження локалізації. А це не відповідає взятим Україною зобов’язанням щодо Угоди.
“Насправді це можна обійти, якщо ЄС буде виключений з-під дії закону, але спочатку це не пропонувалося. Але якщо це відбудеться (локалізація – ред.), це буде кричуще порушення угоди, що створює проблеми”, - сказала вона, зазначивши, що під час саміту також обговорюватимуть питання протидії корупції, питання ПриватБанку і багато інших.
Перед цим президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна прагне отримати від Європейського Союзу сформульовану перспективу членства, тому що для українців важливо, щоб ЄС визнав і підтримував їх відповідні прагнення.
Раніше Надзвичайний і Повноважний посол Констатин Єлісєєв в своїй статті для ZN. UA писав, що в перший рік президентства Володимира Зеленського процес зближення України з Євросоюзом загальмувався, а реальна інтеграція в НАТО була фактично поставлена на паузу. Про це свідчать і програми уряду президента Зеленського, і реальні дії "Слуг народу" щодо згортання широкого спектра впроваджених євроінтеграційних реформ, перш за все в області антикорупційної політики.
На яких дипломатичних напрямках сконцентрував зусилля Володимир Зеленський в перший рік на посаді президента, які провали допустив і в чому досяг успіху, аналізує Надзвичайний і Повноважний посол Костянтин Єлісєєв в статті "Дипломатія епохи президента Зеленського. Рік перший" в ZN.UA.