Варто привітати побудову бюджету на поміркованих макроекономічних очікуваннях. За прогнозом, ВВП у 2019 році зросте на 3%. Прогноз стриманий, зважаючи на те, що, скажімо, у другому кварталі поточного року ВВП України збільшився на 3,8%, а міжнародні організації наразі зберігають оптимізм щодо прогнозів динаміки світової економіки, від якої залежить Україна. Ймовірно, перевищення показника зростання може дати підстави для виділення у середині наступного року, саме перед початком активної фази парламентської виборчої кампанії, додаткових асигнувань на чутливі потреби. І у цьому сенсі депутати перебувають у значно вигіднішому становищі, ніж президент, до виборів якого підстав вимагати збільшення бюджетних видатків, найімовірніше, не виникне.
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Ярослав Жаліло, д.е.н., та Антоніна Дешко. На їхню думку, певні сумніви може викликати прогнозний показник інфляції, яку планується утримати на рівні 7,4%. Тут чимало залежатиме від темпів підвищення комунальних тарифів і курсової динаміки.
"Враховуючи очікуваний приріст ВВП, констатуємо незначне зниження рівня фіскального перерозподілу ВВП через держбюджет у 2019-му - до 25,5% порівняно з 26,9% у поточному. Проте не варто забувати, що у проекту попереду тернистий шлях через парламентські комітети. Торік у процесі розгляду Верховною Радою дохідна частина урядового проекту бюджету "поважчала" майже на 5%. Сміливо можна прогнозувати таку саму долю і проекту державного бюджету України на 2019 рік, - відзначають експерти. - Традиційно найпотужнішим джерелом надходжень до держбюджету є ПДВ на суму 434 млрд грн, з яких з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 94,6 млрд з урахуванням бюджетного відшкодування (збільшення порівняно з планом поточного року на 12,2%), ввезених - 339,4 млрд (на 13,1% більше). В 2019 році цей показник розраховано на більш поміркованому підході: у проекті бюджету-2019 до розрахунку взято курс 29,4 грн/дол. США на кінець року, така структура надходжень від ПДВ фіксує тенденцію 2018 року, коли зростаючий споживчий та інвестиційний попит зумовлює випереджаюче зростання імпорту відповідної продукції. Це допомагає протидіяти зростанню внутрішніх цін, але призводить до посилення залежності від імпорту, погіршення платіжного балансу (дефіцит поточного рахунку платіжного балансу оцінюється Національним банком на рівні 2–3% ВВП у 2019–2021 роках), заниження економічного зростання".
Експерти підкреслюють, що в умовах жорстких бюджетних обмежень і вищезгаданих викликів передвиборного періоду досягти орієнтації бюджетних видатків на цілі розвитку досить проблематично. Тому досить природним виглядає зменшення видатків розвитку у бюджеті-2019 до 130,5 млрд грн (136,7 млрд у 2018-му), а їхньої частки - з 13,8 до 11,9%. Це формує додаткові виклики щодо ефективності витрачання відповідних асигнувань.
Детальніше про бюджет на 2019 рік читайте в матеріалі Ярослава Жаліла та Антоніни Дешко "Кравець крає, як матерії стає" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".