Негативи в діяльності банків вже трансформувалися в цілком реалістичні загрози для діяльності не лише великих банків, а й усієї банківської системи України, пише у своїй статті для DT.UA банківський експерт Вадим Сирота.
Зазначені проблеми посилюються тим, що неможливо спрогнозувати величину збитків банків через істотні коливань макропоказників, в першу чергу валютного курсу. "Однією зі складових математичної моделі для стрес-тестування був прогноз макропоказників, у тому числі валютного курсу. Останній брався у розрахунок на рівні 24 грн/дол. (а нині офіційний курс НБУ становить близько 27 грн/дол.), отже можна припустити, що саме його некоректний прогноз став одним із головних факторів зрослої потреби "Ощаду" і "Ексіму" в докапіталізації".
Вадим Сирота робить висновок, що існує тенденція до неконтрольованого зростання величини витрат на докапіталізацію держбанків, враховуючи істотний валютний ризик в їх діяльності.
"Останні раунди докапіталізації держбанків в основному відбувалися з використанням індексованих облігацій, прив'язаних до курсу долара. А з урахуванням прогнозів про можливу подальшу девальвацію гривні (песимістичні сценарії вказують на діапазон 35–50 грн) витрати держави на потреби держбанків можуть асоціюватися з математичним знаком "інтервал "плюс нескінченність".
Нагадаємо, Кабінет міністрів України 18 грудня минулого року прийняв рішення про націоналізацію "Приватбанку" і придбання Міністерством фінансів 100% його акцій за 1 грн. В той же час, держава взяла на себе зобов'язання з його докапіталізації на суму близько 150 млрд. грн.
Також в лютому Національним банком України були визначені системно важливі банки на 2017 рік: ПАТ КБ "Приватбанк", АТ "Укрексімбанк" та АТ "Ощадбанк".
Детальніше про специфіку роботи та актуальні проблеми українських держбанків читайте у статті Вадима Сироти "Держбанки: токсична поклажа чорних ящиків" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".