Купуючи смартфон, споживачі оплачують збитки авторам музики та фільмів за потенційну можливість копіювати цей контент. Це саме стосується практично будь-якого пристрою, що має функцію запису, і навіть чистих носіїв - флешка або звичайний офісний папір. Про це пише Сергій Следзь, редактор економіки ZN.UA, у статті «Скільки можна переплачувати за гаджети?».
«Логіка законодавця тут така – покупець отримує потенційну можливість безкоштовно копіювати та відтворювати музику, відео, паперовий контент, отже, може завдавати шкоди їхнім авторам та виконавцям. Для компенсації можливої шкоди вигадали збір за приватне копіювання (ЧК), який нині стягується як із пристроїв (комп'ютер, планшет, ноутбук…), так і з носіїв (дисковий накопичувач, флешка…). Проблема сьогоднішнього дня полягає в тому, що апетити у компаній, які збирають цей збір, зростають. Їхні бажання збільшити збір одразу в кілька разів уже привело цю сферу в безвихідь. Щоб вибратися з цього глухого кута, звернулися за допомогою до економістів та соціологів. І вони розробили потрібну методику, яка, між іншим, не має аналогів у світі», - пише автор.
Перед ними стояло завдання розробити методику, що дозволяє оцінювати реальні збитки авторам від ЧК їх творів, щоб у точній відповідності до цієї шкоди визначати справедливі ставки збору на пристрої та носії, виготовлені чи імпортовані в Україну.
Подібне дослідження в Україні здійснено вперше. Розроблена методологія може стати відправною точкою формування тарифів на основі економічних показників, а не суб'єктивних бажань ОКУ.
У своєму дослідженні КШЕ прямо визначила основний підхід у своїй роботі: «... загалом відповідає ідеї визначення вартості скопійованого контенту на пристрої, але розширює методологію за рахунок обліку рівня доходів населення, звичок українських споживачів (рівня піратства та користування стрімінговими сервісами) та враховує останні доступні дані щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та дані проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом».
В результаті отримано діючу об'єктивну методику, яка не має аналогів у світі. При цьому обґрунтований рівень ставок (див. таблицю) забезпечує досягнення оптимального рівня, при якому зберігається справедливе відшкодування збитків авторів від ЧК з одночасним досягненням оптимального навантаження на споживачів.
«Державі в особі Мінекономіки, як органу, який формує політику у сфері колективного управління, варто було б узяти на озброєння методологію підрахунку, щоб законодавче формулювання «тарифи мають бути економічно обґрунтованими» набуло конкретного сенсу. Можливо, для новопризначеного міністра економіки Юлії Свириденко це стане гарною підмогою для вирішення раз і назавжди колапсу при встановленні тарифів за приватне копіювання. Тим більше, що невдовзі її міністерству доведеться проводити новий конкурс з акредитації ОКУ на збір за ЧК. Оскільки 4 листопада Шостий апеляційний суд своїм рішенням позбавив «Український музичний альянс» акредитації та підтвердив право користувача, в даному випадку імпортера, опротестовуватиме конкурси, проведені з порушенням регуляторних процедур.
Запропоновані дослідниками цифри – не догма. Головне — розроблена методика дозволяє з потрібною регулярністю чи залежно від змін на ринку аргументовано переглядати ставки зборів», - резюмує автор.
З іншими матеріалами Сергія Следзь можна ознайомитись за посиланням.