Після закінчення «перехідних положень» нового Податкового кодексу, вітчизняні підприємці ще відчують усі принади процедури застосування в оптовій і роздрібній торгівлі «реєстраторів розрахункових операцій» - касових апаратів.
Про це пише Сергій Бочкарьов у своїй статті у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».
«На сьогодні вже досить приязно згадуються перші спроби навести порядок у ПДВ. У 2003 році той-таки Микола Янович пропонував запровадити додаткові ПДВ-рахунки з метою відокремити кошти ПДВ від загального обороту підприємства. У «єдиному демократичному пориві вся підприємницька громадськість» затаврувала такі спроби і продовжила «демократичну» практику конвертаційних центрів.
Чим страшний «касовий апарат»? Не своєю присутністю, хоча час від часу схильний ламатися. І навіть не стимулом до «чесного життя». Він страшний бюрократією.
«Наразившись на нездоланну політичну перешкоду у сфері зміни законів, податкова адміністрація пішла шляхом удосконалення власних нормативних актів», - пише автор.
Так, шлях виділення спеціалізованих ПДВ-рахунків було визнано «бол гарським варіантом, який нам не підходить, та й узагалі не спри яє наведенню порядку». Був обраний інший шлях - Єдиний державний реєстр податкових накладних (ЕГРН), за яким вітчизняна податкова адміністрація планомірно рухалася останні шість років.
«У нинішніх її послідовників просто вибору іншого не було, крім як продов жити лінію попередників - Єдиний загальноукраїнський касовий апарат для всієї оптової та роздрібної торгівлі», - зазначає С. Бочкарьов.
Зокрема, Розділ V Податкового кодексу говорить, що «Платник податку - продавець зобов’язаний надати покупцеві податкову накладну після реєстрації в ЄДРПН. Датою і часом надання податкової накладної... є дата і час, зафіксовані у відповідній електронній квитанції про реєстрацію».
Принади всієї цієї процедури, зазначає автор, більшість вітчизняних підприємців ще відчують після закінчення «перехідних положень» ПК.
Чим страшний «касовий апарат»? Не своєю присутністю, хоча час від часу схильний ламатися. І навіть не стимулом до «чесного життя». Він страшний бюрократією. Натиснув не ту кнопку - напиши десять актів із залученням понятих, що ти це зробив не зі злого наміру. Покупець повернув товар - вимагай з нього паспорт з пропискою і заяву в письмовому вигляді. Частину товару не довіз перевізник до місця призначення - вчиняй судовий позов, тому що анулювати і повністю переробити документи вже неможливо, можна лише «відкоригувати» потоком нових. Як відомо користувачам ЕККА, операцію «сторно» (анулювання) заборонено давно і надовго. Акти і пояснювальні стосовно необережних дій підшиваються в журнал, а ще краще - «доводяться до відома відповідного відділу податкової інспекції».
«Усього цього «добра», доступного раніше тільки в роздробі, невдовзі сповна відчують члени-кореспонденти ЄДРПН. Єдина відмінність - у новомодному «електронному» виконанні. Така звичайна операція в оптовій торгівлі, як «часткове повернення товару, що погано продається», у найближчій перспективі має стати просто вершиною бухгалтерського бюрократичного мистецтва...»- резюмує автор.
Докладніше читайте у статті Сергія Бочкарьова "Касти платників податків" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".
