Угоди з продажу українських структур російських держбанків в останній момент зірвалися через спроби українською стороною зробити частиною угоди "Липецьку кондитерську фабрику" холдингу Roshen президента Петра Порошенка, пише КоммерсантЪ.
За словами одного з джерел видання, переговори щодо продажу українських структур "Ощадбанку" активізувалися в грудні, після того як з української сторони до них приєдналися керуючий директор ICU Пасенюк і бізнесмен Ігор Воронов. За даними іншого джерела, бенефіціаром є президент групи DCH і колишній співвласник "Укрсиббанку" Олександр Ярославський.
Нагадаємо, що інвестгрупа ICU - консультант Roshen з купівлі і продажу активів, у 2007-2014 роках її рада директорів очолювала нинішній керівник Національного банку України Валерія Гонтарєва. Ярославський - основний претендент на український "Сбербанк", - підтверджує інший співрозмовник видання. Інформація про інтерес бізнесмена до активу вперше з'явилася в травні 2016 року. З тих пір переговори велися з перемінним успіхом. Сторони, за словами джерела, були близькі до досягнення домовленостей двічі, але спочатку "Сбербанк" зажадав забезпечення у вигляді особистої поруки Ярославського, на що той не погодився, а потім у справу втрутилася велика політика". В кінці січня Пасенюк запропонував зробити частиною угоди "понятійне угоду, яка також включала б продаж липецької фабрики Roshen", - говорить джерело.
Операція з продажу українського "Сбербанку", за даними джерел, була заблокована на президентському рівні. "Початково було запропоновано $ 680 млн, але після озвученої вартості ЛКФ в $ 250 млн при реальній не більше $ 120-140 млн переговори втратили всякий сенс для російської сторони", - зазначив один зі співрозмовників видання. Результатом, на його думку, стало оголошення 20 січня Roshen про зупинку виробництва ЛКФ і про плани по консервації об'єктів з квітня.
"Розвал угоди з ЛКФ зіграв роль каталізатора для введення українською владою санкцій щодо російських держбанків", - вважає джерело видання в уряді РФ.
Переговори з українською "дочкою" "ВТБ" також останнім часом вів Пасенюк, стверджують джерела. Попередні спроби не увінчалися успіхом через неготовність головного "ВТБ" залишити фондування, надане "дочкам". Це підтверджував в інтерв'ю восени 2016 року перший заступник голови "ВТБ" Юрій Соловйов. Але санкції зробили повернення коштів неможливим у будь-якому випадку. Група "ВТБ" хотіла отримати за "ВТБ" (Україна) близько $ 200 млн, що приблизно відповідає вкладенням, говорить джерело на українському ринку, але проблема в тому, що кредитний портфель "дуже проблемний". За словами іншого співрозмовника, зараз за актив дають лише близько $ 50 млн. Цікавилися "різні претенденти, але далеко справа не пішла".
За його інформацією, "БМ-банк" група "ВТБ" продає окремо, результати поки невідомі.
Раніше заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова повідомила, банки з російським капіталом ведуть переговори про продаж. "Ми абсолютно точно знаємо, що всі банки з державним російським капіталом, які працюють сьогодні в Україні, ведуть переговори про потенційно можливий продаж", – заявила Рожкова.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко затвердив санкції проти функціонуючих в Україні банків з російським капіталом. Санкції терміном в один рік торкнуться ПАТ "Сбербанк", ПАТ "ВіЕс Банк", ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "БМ Банк".
Докладніше санкції проти банків з російським капіталом і їх можливі наслідки для української економіки читайте у матеріалі Юлії Самаєвої "Замурували здоровий глузд" у тижневику "Дзеркало тижня. України".