Ринок відзначає високу схильність "Приватбанку" до ризиків і низький рівень його капіталізації, незважаючи на докапіталізацію за рахунок величезної величини емісії ОВДП, пише в своїй статті для DT.UA банківський експерт Вадим Сирота
В основному мова йде про "рекапіталізаційні" цінні папери, які з урахуванням індексованих (прив'язаних) до динаміки курсу іноземної валюти і гривневих "приватбанківських" ОВДП, облігацій для докапіталізації інших держбанків, стали фактично джерелом прихованої емісії. А це породжує ризик інфляційного сплеску при їх монетизації Нацбанком. Рятівним колом у цій ситуації може стати оптимальна реструктуризація кредитного портфелю держбанків (в першу чергу націоналізованого "Приватбанку"), яка зможе забезпечити хоча б частковий повернення коштів за рахунок погашення кредитів або поліпшення їх якості..
За IV квартал 2016 року спостерігається істотне зростання рівня покриття сформованими резервами кредитного портфеля з 14 % до 74 %. Окрім емісії ОВДП джерелом такої консервативної політики з управління кредитними ризиками (матеріалізованої у максимальному резервування кредитів) став новий для України механізм "bail-in". Його суть в конвертації зобов'язань перед пов'язаними з екс-акціонерами та контрольованими ними бізнес-структурами в капітал "Приватбанку" на загальну суму, еквівалентну 29,4 млрд грн. Але ситуацію з коштами зернотрейдера світового рівня Cargill можна розглядати як "непряме підтвердження слабкої правової позиції української держави у питанні згаданої конвертації і, з урахуванням жорсткої позиції постраждалих кредиторів, загрожує багатомільярдними справами, програними в судах".
З іншого боку, деякі аналітики звернули увагу на "значні обсяги конвертації валютних кредитів у гривневі протягом декількох попередніх націоналізації місяців. Це може свідчити про виведення валютних коштів екс-акціонерами "Приватбанку" (під пильним наглядом НБУ) і появі в балансі банківської установи істотних "прихованих дірок" через зростання невідповідностей між активами і пасивами в іноземній валюті".
Нагадаємо, в грудні 2016 року був націоналізований найбільший в Україні "ПриватБанк". Потреби в докапіталізації цієї банківської установи оцінювалися на рівні близько 150 млрд. грн., з яких 116 млрд. - були покриті за рахунок держави, що випустила власні боргові цінні папери. Сума, що залишилася, була компенсована за рахунок конвертації в капітал зобов'язань перед пов'язаними з колишніми власниками банку особами (так званий "bail-in").
Відображення прихованих проблем з якістю кредитного портфелю "Приватбанку" стало причиною його рекордного для українських банківських установ збитку в розмірі 135,3 млрд. грн. за 2016 рік. Глава НБУ В. Гонтарєва на початку квітня цього року заявила, що знадобиться ще близько 30 млрд. грн. для формування резервів банку. Відповідно до оновленої статистикою НБУ на початок травня збиток "Приватбанку" збільшився до 164,5 млрд. грн.
Детальніше про ситуацію із збитками націоналізованого "Приватбанку" і роботу консорціуму по реструктуризації кредитної заборгованості перед банком його екс-акціонерів читайте у статті Вадима Сироти "Проблемка" "Привату": блукання серед реструктуризаційних сосен" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".