Велика програма енергозбереження, яку в жовтні, за підсумками 23-го Саміту Україна – ЄС, анонсував Президент Володимир Зеленський, розпочне практичне втілення з 2022 року. Про це оголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочої поїздки в Тернопільську область.
"Наступного року в Україні стартує масштабна програма з енергомодернізації. Комплекс енергоефективних заходів допоможе знизити суми в комунальних платіжках", - цитує Шмигаля "Урядовий портал".
Нагадаємо, у жовтні, за підсумками 23-го саміту “Україна – ЄС”, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна за підтримки Європейського Союзу буде впроваджувати велику програму з енергомодернізації.
За словами глави держави, на цю програму Україні сьогодні потрібно близько 300 млрд гривень.
Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що в 2022 році на утеплення житлових будинків буде виділено, з урахуванням допомоги донорських організацій, понад 5 млрд грн. Планується модернізувати не менше 5 тис. багатоквартирних будинків.
Як відомо, житловий сектор в Європі є найбільшим споживачем енергії - близько 40%, та основним джерелом викидів парникових газів - близько 36%. Розв'язання проблеми реновації існуючих будинків є пріоритетом європейської політики в галузі енергетики та зміни клімату. Передбачається, що європейський житловий сектор до 2050 року має скоротити споживання енергії на 80%.
Водночас, за даними Асоціації ОСББ, в Україні на сьогодні модернізація будинків переважно проводиться з огляду на мінімальні вимоги до енергоефективності. Більшість реалізованих проєктів показують до 30% економії енергії, що обумовлено впровадженням лише заходів з енергозбереження, таких як заміна вікон і дверей, встановлення ІТП, утеплення стін тощо.
З початку листопада 2021 року в Україні стартувала оновлена програма "Енергодім", кошти якої тепер спрямовуватимуться на термомодернізацію виключно застарілого житлового фонду - будинків, зведених до 1 січня 2010 року.
В Україні наявна велика кількість об’єктів житлового фонду, граничний строк експлуатації яких закінчився або збігає. Загальна площа застарілого житлового фонду за даними Державної служби статистики (станом на 01 січня 2017 року) складав 4,33 млн кубометрів.
Наразі згідно зі статистичними даними, отриманими від органів місцевого самоврядування у 2019 році, на території України налічується 30380 багатоквартирних житлових будинків віднесених до застарілого житлового фонду, а саме:
- збудованих включно до 1919 року – 7646 (58 визнані аварійними);
- збудованих у період з 1920-1953 роки – 9693 (45 визнані аварійними);
- збудованих у період з 1954-1969 роки – 7192 (40 визнані аварійними);
- збудованих у період з 1970-1989 роки – 5364 (24 визнані аварійними);
- збудованих у період з 1990-2010 роки – 785.
Продовження експлуатації таких будинків несе в собі не тільки некомфортне існування мешканців таких об’єктів, а й пряму загрозу для їх життєвого середовища. Саме такі квартали (мікрорайони) є об’єктом реконструкції й інвестування.
У 2004 році в Україні було прийнято Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки (Закон України від 24.06.2004 № 1869-IV). Здійснення заходів цієї Програми передбачалося, зокрема, у такий сфері як утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, у тому числі проведення реконструкції застарілого житлового фонду.
Крім того, у 2006 році було ухвалено закон № 525-V "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду".
Кошти державного бюджету мали спрямовуватися на фінансування заходів щодо реалізації інвестиційних проєктів з реконструкції та капітального ремонту житлового фонду, систем централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення. Однак зазначена Програма не була продовжена, а норми вказаного Закону на практиці виявилися недієвими, в основному через відсутність державного фінансування.