Банкам сьогодні не до кредитування - вони борються за виживання, намагаючись впоратися з перманентним відтоком вкладів. НБУ як регулятор адекватних відповідей поточних викликів - крім видачі рефінансування для латання дірок у балансах - поки не запропонував. Ціна цієї підтримки вже перевалила за 100-мільярдну позначку, склавши 101,279 млрд грн.
Проте процедури рефінансування раніше залишаються непрозорими - деякі установи отримують явні переваги в порівнянні з конкурентами.
Так, якщо судити за даними, які є в розпорядженні ZN.UA (див. табл. 1), тільки за останній місяць найбільші обсяги рефінансування отримали банки, що належать Олегу Бахматюку, близьким до екс-голови НБУ Степану Кубіву: 3,45 млрд грн, банк "Фінансова ініціатива", "VAB Банк" - 480 млн грн.
Другим "щасливчиком", вже звично, є "ПриватБанк" Ігоря Коломойського: у травні він отримав від Нацбанку ще 2,4 млрд. Разом загальна сума отриманого від регулятора "рефинанса" перевищила 20,188 млрд грн.
Найбільш великим реципієнтом залишається лише державний "Ощадбанк" (21,6 млрд), повернув НБУ минулого місяця 3,25 млрд грн.
Але якщо у випадку з держбанком таку щедрість регулятора можна спробувати пояснити необхідністю вирішувати якісь завдання державної важливості (перекредитування уряду, "Нафтогазу" та інших держмонополій), то у варіанті з "Приватом" (перше місце за активами і вкладами населення), схоже, працює принцип to big to fail (прибл. "занадто великий, щоб дати лопнути").
Схожа мотивація, мабуть, є і щодо належного Н.Лагуну "Дельта Банку" (четверте місце), "який примудрився" зайняти у регулятора вже більше 10 млрд грн.
З "господарством" на Бахматюка необхідно розбиратися окремо.
"Дуже багато банків звернулися за рефінансуванням. Це величезні цифри, і не завжди зрозуміло, чому Національний банк підтримує ті чи інші банки та їх клієнтів, - говорить голова правління УМВБ Анатолій Гулей. - Ця Тема дуже скандальна - цифри не завжди з'являються вчасно, про рішення, яке приймає Національний банк за видачу рефінансування (завжди чомусь по п'ятницях після обіду), ми, в кращому випадку, дізнаємося перед вихідними. Хотілося б більше відкритості в цьому питанні для того, щоб розуміти, які ризики несе банківська система".
Зрозуміло, що держава за нинішніх умов має підтримувати опинилися в першу чергу під ударом відтоку депозитів найбільші в країні системні банки, інакше постраждає занадто велика кількість вкладників. Але раз так, то і нагляд за ними повинен здійснюватися відповідний, належний, близькому до військового стану в країні режимі.
Інакше де гарантія, що видаються десятки мільярдів не йдуть на валютний ринок, розгойдуючи курс, або на офшорні території, продовжуючи знекровлювати так потребує в грошах фінансову систему?
Докладніше читайте у статті Юрія Сколотяного і Олександра Дубинського "Другий "тихий" фронт" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn
Читайте також:
Рада НБУ наполягає на солідарній відповідальності власників банків за їх стабілізацію