Білоруські нафтопереробні заводи працюють на половину потужності та майже повністю заповнили склади - підприємства намагаються врятуватись ремонатми. Про це повідомляє "Єврорадіо" з посиланням на джерела.
"Нафтопереробка, ще 2021 року одна з найприбутковіших галузей Білорусі, традиційно заробляла на експорті до Європи та України. Санкції та позиція білоруської влади у війні проти України позбавили Білорусь цих ринків", - йдеться у статті.
За словами джерела видання, завантаження на підприємствах мінімальне. Так, "Нафтан" споживає 11 тисяч тонн нафти на добу, а Мозирський НПЗ - 14 тисяч тонн. Для Мозиря це близько 45% звичайного завантаження.
"Нафтан" постачає все на внутрішній ринок. Тільки нафтовий кокс у Китай, але прибутку там немає, аби "сплавити". Отримання коксу відбувається з мазуту, це рятує від накопичення мазуту й зупинки підприємства.
Мазут раніше йшов на експорт, тепер його нікуди постачати, у росії свого вистачає", - розповідає співрозмовник в Народному антикризовому управлінні у білоруській нафтопереробці
При цьому, співробітникам урізали матеріальні виплати за колективним договором, і немає жодних тринадцятих зарплат і квартальних премій. Людей на місця звільнених переводять із нерентабельних і простоюючих цехів, йдеться у статті.
Мозирський НПЗ також працює на внутрішній ринок.
"Бензин 92-ий через російський порт проштовхують на експорт, але це мізер. Товарні резервуари заповнені - ллють все прямо в цистерни на колесах", - каже джерело.
За словами джерела на підприємстві, через повні склади Мозирський НПЗ змушений влаштовувати ремонти.
"Збуту немає. За 45% завантаження ми (Мозирський НПЗ - ред.) просто небо гріємо. Склад на 97% заповнено. Тож ремонт офіційно. Щоб забезпечити внутрішній ринок, вистачить 15% від завантаження, навіть у посівну. Раніше 33% нашого виробництва працювало на Україну, ще близько 35% - на Європу. Решта - як доведеться. Роботу орієнтовано на добування валюти для країни. Нині це не працює. Незрозуміло, що завтра буде", - каже співрозмовник на Мозирському НПЗ.
При цьому, працівникам Мозирського НПЗ виплачують стовідсоткову премію. Очікується, що буде і квартальна премія на початку травня, хоч і з запізненням.
"Раніше "Нафтан" і Мозирський НПЗ тягнули промисловість у плюс і приносили валюту в країну. Тепер доводиться витрачатися на утримання підприємств. Розв'язати проблему можна лише за допомогою експорту, оскільки внутрішній ринок дуже обмежений", - пояснює оглядач нафтогазової галузі Тетяна Маньонок.
За її словами, варіантів небагато: продавати нафтопродукти до Росії чи спробувати продавати до Європи під виглядом російських.
Водночас експорт до Росії малоймовірний - за її словами, там є своя нафтопереробка, якою білоруські виробники, найімовірніше, програють цінову конкуренцію.
При цьому, невідомо, як довго за таких умов білоруській владі вдасться підтримувати заводи.
"Звичайно, білоруська влада розраховувала, що війна в Україні закінчиться швидко, відкриється знову український ринок і заводи зможуть працювати. Тепер складно прогнозувати майбутнє білоруської нафтопереробки за відсутності реальних експортних ринків", - резюмує Маньонок.
Нагадаємо, білоруські експортери нафтопродуктів потрапили під синхронні санкції Британія, США і Євросоюзу після примусової посадки літака Ryanair із Романом Протасевичем на борту.
Додатково країни Заходу запровадили безпрецедентні санкції за вторгнення Росії в Україну. Санкції були накладені і на Білорусь – за допомогу РФ. Зокрема, Лукашенко дав дозвіл Росії запускати балістичні ракети з білоруської території, транспортувати російських військовослужбовців та важке озброєння, дозвіл російським військовим літакам використовувати білоруський повітряний простір для польотів в Україну, надав пункти заправки та зберігання російської зброї та військового майна у Білорусі.
Український ринок Білорусь втратила після нападу Росії на Україну, який відбувся, у тому числі, з білоруської території.
Хоча ще напередодні вторгнення, з 7 лютого, Білорусь почала блокувати перевезення залізничним транспортом нафтопродуктів, завантажених на станціях "Литовських залізниць". Після цього українські АЗС були змушені перейти виключно на білоруське пальне.
На сьогодні Україна веде перемовини з найбільшими світовими компаніями щодо постачання бензину та дизелю, напрацьовуються нові логістичні ланцюги постачання цих продуктів до України.