Ціни на нафту Brent тримається близько $ 80 за барель, поки інвестори чекають підсумків наради ОПЕК, яке відбудеться в четвер.
Ф'ючерси на Brent подешевшали на $ 0,08 до $ 79,60 за барель, а ф'ючерси на WTI подорожчали на $ 0,07 до $ 75,85 до 8 години ранку вівторка, 25 листопада, передає Reuters.
Аналітики не впевнені у підсумках наради ОПЕК: Іран, Лівія, Венесуела та Еквадор закликають інших учасників картелю знизити видобуток, щоб зупинити зниження цін; на думку Кувейту, скорочення видобутку малоймовірно, а найбільший в ОПЕК виробник Саудівська Аравія досі не висловив чітку позицію з цього питання.
"Швидке зростання видобутку в країнах, що не входять в ОПЕК, означає, що навіть значного зниження видобутку може бути недостатньо для підтримки цін, і воно призведе лише до втрати частки ринку і виручки. Реакція Саудівської Аравії на падіння цін - це визнання, що у неї менше можливостей впливати на ціни, ніж коли б то не було за останнє десятиліття", - йдеться у звіті Barclays Bank.
Якщо країни ОПЕК не домовляться про значне зниження видобутку, ціна нафти може впасти до $ 60 за барель, припускають учасники ринку.
Минулого тижня стало відомо, що для підтримки світових цін на нафту уряд Росії обговорює можливість скорочення видобутку, проте доцільність такого кроку залишається під питанням. Роснефть в понеділок запропонувала уряду подумати про створення нафтового резерву.
У статті Збіг обставин чи кінець нафтової ери? в ZN.UA експерти писали, що цілком імовірним сценарієм може бути зниження цін на нафту до рівня 30-50 дол./бар., і навіть нижче - до 10 дол./бар., оскільки собівартість видобутку нафти в Саудівській Аравії, найбільшому експортером нафти на світовому ринку, не перевищує 2 дол./бар. Такий розвиток подій загрожує Росії настільки істотним скороченням експортних доходів, що вона буде змушена або поступитися Заходу (в тому числі по Україні) в обмін на відновлення колишніх цін і скасування економічних санкцій; або піти на окупацію Донецької, Луганської, частково Запорізької та Херсонської областей (щоб отримати можливість постачання Криму наземним транспортом), після чого посилити податковий тиск всередині країни та різко скоротити бюджетні витрати.