Світові ціни на нафту у вівторок, 8 травня, демонструють негативну динаміку на невизначеності ситуації щодо подальших перспектив збереження ядерної угоди з Іраном, свідчать дані торгів. Напередодні, на торгах у понеділок, ціни на "чорне золото" оновили максимум за 3,5 року.
Станом на 7:57 вартість липневих ф'ючерсів на північноморську нафтову суміш марки Brent знижувалася на 1% - до 75,41 доларів за барель, вартість червневих ф'ючерсів на нафту марки WTI опускалася на 1,2% - до 69,88 доларів за барель. На торгах 7 травня ціна Brent перевищила позначку у 76 доларів за барель вперше з 27 листопада 2014 року.
Нафтові ціни коригуються у зв'язку з фіксацією прибутку на ринку після вчорашнього зростання котирувань, викликаного повідомленням президента США Дональда Трампа про те, що вже 8 травня він оголосить про те, чи виходитиме з угоди з Іраном.
"Нафтовий ринок оцінив високу ймовірність виходу Трампа з ядерної угоди з Іраном. Якщо він збирається ввести санкції, подібні до тих, які США ввели в 2012 році, це може викликати нестачу нафти", - цитує агентство "Рейтер" старшого економіста Nomura Securities Тацуфумі Окоші.
На думку аналітиків, на ринках залишаються побоювання перебоїв у поставках сировини на тлі економічної кризи у Венесуелі. Раніше агентство "Рейтер" із посиланням на власні джерела повідомило про те, що американська ConocoPhillips має намір отримати активи венесуельської PDVSA у Карибському басейні на виконання рішення міжнародного арбітражу про виплату їй понад двох млрд доларів за націоналізацію у Венесуелі.
Зазначимо, Велика Британія, Німеччина та Франція не пізніше 12 травня оголосить про те, чи залишаються США в угоді. Згідно із законом "Про розгляд ядерної угоди з Іраном" (INARA) президент США зобов'язаний кожні 90 днів вирішувати питання про продовження чи непродовження режиму зняття санкцій з Ірану. Президент США Дональд Трамп неодноразово висловлював невдоволення угодою з Іраном і погрожував вийти з неї. Можливою новою датою виходу він називав 12 травня. Новий державний секретар США Майк Помпео підтвердив наміри Трампа.
28 січня США та їх європейські союзники створили робочі групи для обговорення змін до чинної ядерної угоди з Іраном, а також реакції на деструктивний вплив Ірану в регіоні.
У жовтні президент США Дональд Трамп, на відміну від лідерів інших великих держав, відмовився підтвердити, що Тегеран дотримується договору щодо іранської атомної програми. Виступаючи 13 жовтня, Трамп не оголосив про вихід із договору з Іраном, проте дав Конгресу США 60 днів для ухвалення рішення про відновлення економічних санкцій проти Тегерана, які були скасовані у межах договору щодо іранської атомної програми.
США підозрюють Іран у порушенні цієї угоди, наслідком чого стало прийняття нових санкцій. Тегеран вже оскаржив у Раді Безпеки ООН санкції з боку США.
Експерти стверджують, що відмова США від ядерної угоди з Іраном погіршить ситуацію навколо ядерного питання. Детальніше про перипетії довкола іранського ядерного питання читайте у матеріалі експерта Віктора Каспрука "Чи вийде президент Трамп із ядерної угоди з Іраном?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".