Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що час реформ в Україні закінчився, хоча старт був дуже непоганий.
Як повідомляє кореспондент ZN.UA, про це він сказав під час виступу на онлайн-форумі коаліції «Реанімаційний пакет реформ» «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса» у четвер.
«Ми маємо найкраще за тривалий час сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Тобто ми продаємо більше, ніж купуємо за кордоном і витрачаємо менше валюти на це, ніж отримуємо. Причому гривня девальвує в держказначействі. Голодна миша повісилися ще в середині листопаді, хоча зазвичай вона вішається в грудні. Як ми прийшли до такого стану при тому, що ще рік тому українська влада ставила рекорди реформ?», - запитується він.
За його словами, промовистим є показник Vox Ukraine – індекс іМоРе (індекс моніторингу реформ - ред.), який минулої осені був на рекордно високому рівні.
«Як влада змогла не скористатися такими надзвичайними можливостями, які є зараз? Які ми зараз маємо умови торгівлі, співвідношення цін того, що Україна експортує до цін того, що імпортує найкраще, щонайменше з 2013 року. Ми мали знакове відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення, скасування списку підприємств, заборонених до приватизації, демонополізацію спиртової галузі, приватизацію «Укрспирту». Портфельні інвестори поспішали вкладати в гривневі облігації урду, ставки відсоткові знижувалися, гривня міцнішала. Фактично до хвилі прямих інвестицій залишилося кілька кроків», - згадує Вишлінський.
Експерт каже, складається враження, що президента переконали, що все це лише фінансові спекуляції, а насправді це соросята руйнують українську промисловість на догоду світовому імперіалізму. І на цьому реформи власне закінчились.
Коронакриза змусила владу прийняти банківський закон і отримати перший транш МВФ. Разом з моделлю адаптивного карантину це дозволило Україні швидко відновитися після весняної зупинки економіки.
І очікуване падіння ВВП цього року на 2,5% буде кращим показником, ніж в багатьох розвинутих економіках Європи, які могли необмежено друкувати гроші. В Британії, наприклад, очікується, що це падіння буде 11%, найгірше за 300 років.
«Але майбутнє для України не виглядає особливо радісним. Хоча надії на швидкий вихід світу з епідемії може означати і швидке відновлення української економіки, але внеску української влади до цього буде на жаль не багато», - додає він.
Під час подальшого виступу Вишлінський нагадав про цьогорічні «досягнення» влади:
- Від запланованих 3 траншів від МВФ ми отримали лише один. Це обмежило можливість уряду як боротися з епідемією, так і стимулювати економіку;
- Корумпована судова система вийшла не лише на перше місце в рейтингу перешкод для іноземних інвесторів, але й виявилася здатною підірвати макроекономічну стабільність рішенням Конституційного суду;
- В економічних реформах все теж майже зупинилось. Жодної великої приватизації так і не відбулось. Приватизацію готелю «Дніпро» (так і незрозуміло, хто його кінцевий бенефіціар) навряд чи можна вважати такою;
- Три великі підприємства агросектору виведено зі списку на приватизацію;
- Олігархам корумповані менеджери повертають контроль над держпідприємствами в той час, як незалежних членів наглядових рад та менеджерів свідомо витискали популістським рішенням про обмеження їх оплат;
- Невмотивована зміна керівництва НБУ також створила додаткові проблеми в стосунках з МВФ, які зараз героїчно розрулювали. І далі це залишається ризиком для фінансової стабільності;
- А Міністерство фінансів замість того, щоб стояти на варті фінансової стабільності, як в будь-якій країні має стояти Мінфін, подало проєкт бюджету з нереалістичними показниками і нереалістичним дефіцитом, який більше ніж очікується фактично цього року.
«Наші нескінчені надії на «пропетляти», досить примарні, бо вже у вересні 2021 року за 10 місяців у нас починається черговий пік виплат за боргами і це знову ставить питання, яке починають обговорювати, чи ймовірним є в Україні дефолт. Це питання мені вже за 30 років набридло, тому, що не може країна розвиватись, яка може бути національна стратегія до 2030 року, якщо, коли ми щороку обговорюємо, чи буде в нас дефолт чи ні. Щоб зняти це питання, нам як мінімум потрібно виконувати програму з МВФ і вирішувати ті питання, які стають на перешкоді, зокрема з боку тієї самої корумпованої системи», - підсумував Вишлінський.
Поки президент записує відосіки, прем’єр планує майбутнє України до 2030 року, а парламент щосили пиляє ще не прийнятий бюджет на наступний рік, у держфінансах розгортається справжня драма. Що ж, якщо влада мовчить, ми розкажемо вам про масштаби економічної ями, в якій опинилися. На жаль, шапіто-шоу у країні триває, хоча вже давно не до сміху. Докладніше у статті Юлії Самаєвої «Шапіто-шоу» у ZN.UA.