Генеральна прокуратура встановила перелік активів на 5,5 мільярда доларів, які були придбані за виведені з "Приватбанку" кошти. Про це повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" генеральний прокурор Юрій Луценко.
"Ми встановили колосальні активи на 5,5 млрд доларів, ті що в кінці схеми, - від яхт і картин Пікассо до заводів і нерухомості", - сказав він.
У той же час генпрокурор додав, що для застосування до зазначених активів будь-яких заходів впливу необхідно встановити їх кінцевого власника - бенефіціара.
При цьому він зазначив, що заяви Kroll за підсумками форензик аудиту не мають юридичної сили.
"Дослідження Kroll показало, як якісь компанії через 30-40 рахунків на Кіпрі "провернули" в один день кошти і вивели їх на "третю хвилю" – якесь офшорне підприємство, яке придбало певні активи. Тепер відомо, які це активи, і це схоже на відмивання коштів – ст. 209 КК", - заявив Луценко.
"Але тепер суду потрібен конкретний документ, який засвідчує, хто є бенефіціаром цього майна. Якщо це дійсно екс-власники "Приватбанку", тоді ми зможемо накласти на них арешт через український суд і судів інших юрисдикцій – там дуже багато країн, у тому числі США, Люксембург, Австрія, Іспанія, Кіпр", - пояснив генпрокурор.
ГПУ в даний час працює над отриманням підтвердження бенефіціарства цих активів.
Разом з тим, додав Луценко, для того, щоб в подальшому відкрити провадження за ст. 209 КК, необхідно також встановити так званий "предикат" – тобто розкрадання, шахрайство або будь-які інші протизаконні дії з боку екс-власників.
"Стаття 209 не діє без "предиката" – не можна заявляти про відмивання, якщо ти не встановив, де вкрадено, і в цьому моральні, людські оцінки дуже часто відрізняються від юридичних осіб", - пояснив він.
У свою чергу, продовжив генпрокурор, встановлення "предиката" ускладнене відсутністю можливості встановити збиток "Приватбанку" внаслідок операцій, що стали основою для виводу коштів.
Йдеться про надання кредитів 36 компаніям на 133 млрд грн, виданих у жовтні-листопаді 2016 року, за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку.
"Ці 36 фірм мають 10-річні кредитні лінії. Поки вони є чинними, баланс "Приватбанку" сходиться, і у фінустанові відсутній кредитний збиток, що є підставою для застосування ст. 191 КК", - сказав він.
За словами Луценка, для виходу зі сформованої ситуації необхідно або достроково розірвати ці кредитні лінії, посилаючись на те, що позичальники не обслуговують взяті на себе зобов'язання, або чекати 10 років.
"Вважаю безглуздим чекати 10 років, оскільки пізніше можна знову взяти у кого-небудь кредит і таким же чином перекредитуватися. З іншого боку, НБУ, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, Kroll і всі інші - вважають неможливим розірвати ці договори. Мене оголосили зрадником і ким завгодно, коли я намагався розірвати одну таку кредитну лінію, оскільки я, як виявилося, підриваю цим лондонський процес (суд у Лондоні – ред)", - заявив Луценко.
"Таким чином, на даний момент склалася така парадоксальна ситуація: виведено понад 120 млрд грн, але збитку де-юре ми повинні чекати 10 років", - пояснив він.
Генпрокурор вважає, що така "геніальна схема" стала можливою через недалекоглядність чиновників, що дозволили замінити борги одних компаній боргами інших.
Повідомлялося, що "Приватбанк" оголосив про реструктуризацію кредитів, яка повинна початися в кінці листопада і триватиме орієнтовно 6-8 місяців. Як писало DT.UA мова йде про реструктуризацію 294 тисяч кредитних угод, які стосуються позик від 5 до 300 тисяч грy. Загальний обсяг - 48,5 млрд грн, з яких балансова заборгованість - 12,3 млрд грн, а небалансовая (пеня, штрафи і комісії) - 36,2 млрд грн.
На 1 липня 2018 року "Приватбанк" за розміром чистих активів займав 1-е місце (265,936 млрд грн) серед 83 діючих у країні банків.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило "Приватбанку" довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) в іноземній і національній валютах на рівні "B-" з прогнозом рейтингу "стабільний".
Як зазначає адвокат ЮФ "Ілляшев та Партнери" Олександр Виговський, значна частка проблемних кредитів у портфелях банків, на думку НБУ, є одним з ключових внутрішніх ризиків банківського сектору протягом останніх років.