У Швейцарії у неділю, 29 листопада, відбувається референдум щодо посиленням правил глобальної ділової етики. На ньому порушувалися питання відповідальності швейцарських компаній за екологічні правопорушення та порушення прав людини під час роботи за кордоном.
На думку експертів ініціативи Responsible Business Initiative, яку підтримали такі еко- та правозахисні рухи, як Greenpeace і Amnesty International, компанії мають нести відповідальність за свої дочірні підприємства, які працюють за кордоном, постачальників і партнерів.
Вони вважають, що компанії повинні належним чином дбати про запобігання експлуатації робітників чи завдання шкоди довкіллю у своїй діяльності і «ланцюжку постачання» за кордоном. Вимоги планували застосовувати лише для великих корпорацій, не створюючи необґрунтованих перешкод для малого бізнесу.
У Швейцарії, зокрема, базуються штаб-квартири таких світових гігантів, як Nestle (виробництво продуктів харчування), Glencore (постачання сировини та рідкісноземельних матеріалів) та Syngenta (виробництво пестицидів). Тож прихильники ініціативи вважають, що її прийняття позитивно вплине на імідж Швейцарії як країни відповідального бізнесу.
Аналогічна ініціатива саме зараз розглядається Європейською комісією. Якщо Швейцарія зробить перший крок, це вплине на низку компаній у різних країнах світу.
Втім, опоненти переконані, що відстежувати весь «ланцюжок постачання» потрібно, однак не шляхом притягнення швейцарських компаній до відповідальності за дії партнерів за кордоном.
У великих корпораціях побоюються навали позовів від постачальників, яких вони ніяк не можуть контролювати. А також зниження інвестицій у «країну високого ризику» і, відповідно, спаду економічного розвитку.
Як повідомляє DPA, уряд у Берні підтримує ініціативу та готовий запропонувати її більш м’яку альтернативу у разі, якщо пропозиція відхилять на референдумі. Нею, зокрема, пропонується зобов’язати компанії більш ретельно відстежувати дитячу працю та використання копалень у зонах конфліктів.
Крім відповідальності бізнесу, громадяни Швейцарії мали змогу відповісти на ще одне питання: про обмеження інвестицій від центрального банку та інших великих інвесторів у компанії, які отримують понад 5% свого прибутку від виробництва зброї чи її компонентів.
За даними Swiss Info, більшість з 26 швейцарських кантонів відхилили ініціативу, втім, їй вдалося набрати 50,7% голосів виборців.
Вересень ознаменувався стартом передбачень про те, яким буде світ після пандемії. Стратег Deutsche Bank Джим Рід і його колеги опублікували дослідження, присвячене форматуванню наших уявлень про нову епоху.
Це буде епоха криз, безладу і друку грошей центробанками. «Століття безладу», або «нова ненормальність». Докладніше – у матеріалі Наталії Резнікової «Парадокс як закономірність» для читачів ZN.UA.