До державного бюджету надійшло $12,7 млрд міжнародної фінансової підтримки. Це — частина з обіцяних партнерами майже $34 млрд. Такі дані станом на 1 серпня наводить «Економічна правда» з посиланням на економіста з Центру економічної стратегії Максима Самойлюка.
Серед найбільших фінансових донорів — Євросоюз та США: сумарно вони пообіцяли надати Україні допомогу на понад $20 млрд.
При цьому, лише третина сукупного обіцяного фінансування є грантовою, тобто такою, яку нам не доведеться повертати у майбутньому. Однак допомога від США є грантовою на 90%, а ЄС надає нам кредитні кошти за пільговими умовами.
Водночас, за підрахунками фахівців, іноземної допомоги наразі не достатньо: вона покриває лише 52% потреб державного бюджету з 24 лютого. Низькі надходження фінансування у квітні, травні та першій половині червня змусили НБУ профінансувати дефіцит бюджету на 170 млрд гривень.
Згідно з розрахунками, потреби української економіки становлять щонайменше $5 млрд щомісяця, натомість фінансова допомога від партнерів надходить значно повільнішими, ніж ми того потребуємо, темпами. В останні дні червня та перші дні липня до України надійшло декілька мільярдів доларів допомоги, що дещо стабілізувало ситуацію. Однак є сумніви щодо того, що фінансування надалі буде достатнім.
За словами економіста, українська економіка наразі не здатна профінансувати війну самостійно, адже неминуче падіння ВВП, яке планується на рівні 30%, потягне за собою і зменшення надходжень до бюджету.
За цих умов уряд має два реалістичні шляхи наповнення бюджету: іноземна допомога чи друк коштів. Останнє тягне за собою негативні наслідки у вигляді інфляції, яку відчувають на собі всі українці.
Як стверджують аналітики, дещо стабілізувати ситуацію можливо, якщо вдасться реструктуризувати борг України та державних компаній — це дозволить зекономити близько $5 млрд на нагальні потреби.
Крім того, важливими також є пожвавлення економіки та максимальна ефективність використання бюджету.
Максим Самойлюк наголошує на важливості подальшої роботи над збільшенням обсягів іноземної фінансової допомоги, оскільки за її відсутності джерелом фінансування воєнних видатків стане лише друкарський станок, що може призвести до гіперінфляції.
Дані аналітиків збігаються із інформацією голови Нацбанку України Кирила Шевченка. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення міжнародні партнери оголосили обсяг фінансової підтримки країни на рівні понад $27 млрд. Із заявлених коштів $12,7 млрд надійшло до бюджету України.
Фінансові аналітики вже спрогнозували, що осінь стане складним часом для української економіки.
До листопада ми матимемо інфляцію у 75%, обмінний курс у 45 гривень за долар, неймовірні борги та стрімке скорочення валютних резервів. Але в уряді досі не визнають, що в нас серйозні проблеми з економікою. Юлія Самаєва розказує про це у статті «Економіка воєнного часу чи економіка кризи?».