Уже вдруге Мінфін намагається провести розроблену ним постанову Кабміну, що зобов'яже всі медустанови, які отримують фінансування від НСЗУ, тримати ці кошти не в державних банках, а на казначейських рахунках. Ввівши контроль над медичними установами, в результаті медреформи отримали нехай бідну і відносну, але незалежність, Мінфін, на думку експертів, наповнить казначейства і спробує прикрити «дірку» в держбюджеті-2021. Головні лікарі ж медустанов у соцмережах в один голос кричать, що «прийняття цієї постанови під час боротьби з пандемією COVID-19 призведе до повного провалу системи охорони здоров'я з дуже сумними наслідками». Адже зараз платіж лікарня може відправити одним натисканням клавіші, що полегшує роботу з постачальниками. У системі ж казначейства гроші «ходять» по кілька днів.
«Якщо це трапиться, це призведе до колапсу системи, - пише в соцмережах головлікар з Тернополя Оксана Луцька. - Особливо в нинішній час, коли потрібно приймати швидкі рішення. Чи не буде постачальник в умовах дефіциту чекати, поки ти через тиждень заплатиш. А немає пробірок для ПЛР - немає ПЛР. Хто винен? Невістка ».
«Схематоз? Одним розчерком пера ми, як КНП, починаємо працювати в Бюджетному кодексі. Одне питання - навіщо тоді потрібна була автономізація? », - запитує головний лікар з Одеси Сергій Горіщак.
«Дивує, що Мінфін почав перейматися тільки медичними установами. Є ж і будівельні комунальні підприємства, - коментує екс-гендиректор директорату медичних послуг МОЗ Оксана Сухорукова. - Це грубе втручання в господарську діяльність підприємств (20% з них, до речі, - приватні), яким нав'язується обслуговування в фінансовій установі казначейства, які не є клієнтоорієнтованим і до того ж збирає кваліфікаційні електронні підписи, яке саме ж видає, причому за чималі гроші. І це при тому, що 85% рахунків медустанов відкриті в трьох державних банках.
Зараз лікарня може відправити платіж натисканням кнопки на телефоні. У казначейської системи гроші «ходять» три дні. Мало того, що в умовах пандемії медустановам створюють штучні складності з елементарним ходінням платежів, так це ще й є порушенням Господарського кодексу і втручанням в роботу установи.
На мій погляд, цілі дві: поповнити оборотні кошти казначейства і показати людям, що гроші на залишках в казначействі є. Хоча гроші ці - не бюджетні. Далі, розуміючи, що в бюджеті - дірка, ми можемо спрогнозувати розвиток подій. Наприклад, так як казначейство - це навіть не державний банк, а система державних грошей, то можливий варіант, коли бюджетникам не буде чим платити, то медустановам скажуть, що всі виплати, крім захищених статей (а це - зарплата), заблоковані. І тоді вийде, що знову постраждають пацієнти, яким скажуть: ліків немає, нічого немає, змогли виплатити тільки зарплати. Радник голови Рахункової палати Віктор Мазярчук стверджує, що такий ризик мінімальний, і тим самим підтверджує, що він існує. Може бути інша історія, каже він, що казначейство не пропустить документи, якщо вони некоректні або платіжка не відповідають нормам бюджетного кодексу. Але вони і не повинні відповідати цим нормам, оскільки для КНП ці кошти не є бюджетними.
МОЗ працює в рамках бюджетного кодексу. І якщо йому, наприклад, потрібно купити послугу на заправку принтера, а статті на це у нього немає, то це - ціла процедура. Треба або вносити зміни в Закон про Держбюджет, або досить лише поміняти паспорт бюджетної програми, або ж потрібно зробити розпорядження Кабміну, щоб з однієї програми перекинути кошти на іншу. Але самостійно МОЗ це зробити не може.
Якщо стаття на заправку принтера є, то МОЗ може провести конкурс за скороченою процедурою, і заплатити гроші, які на це призначені, компанії з найкращим результатом. Це - плата за послугу. Чи має при цьому МОЗ право вимагати у цій компанії звіт про нарахування зарплат співробітникам, їх розмірах тощо?
У даному випадку НСЗУ так само платить медустановам за послугу, але за ціною, яку визначає Міністерство охорони здоров'я. Тобто КНП - це звичайне підприємство, власником якого є територіальна громада. У всьому іншому - це звичайне підприємство, яке веде господарську діяльність. Воно не діє в рамках бюджетного кодексу. І якщо цього не розуміє радник глави казначейства, то саме такі вказівки і будуть даватися - перевіряти, чи відповідає бюджетному кодексу той чи інший платіж медустанови. Тобто ми вже зараз бачимо, що казначейство готове перевіряти платежі. І це дуже небезпечна ситуація. Тому що це суперечить Господарському кодексу, яким у своїй роботі керуються КНП. Крім того, відповідно до інструкції Нацбанку, КНП мають право відкривати рахунки в будь-яких банках на свій вибір. Така постанова - це посягання на незалежність медустанов. Це перша ситуація.
А друга - незрозуміло що станеться з аптеками. У юристів вже є різночитання. Одні кажуть, що аптеки до цієї постанови входять, інші - що ні Тобто трактувати можна по-різному. І якщо аптеки все-таки входять, то програма «Доступні ліки» закривається. 80% аптек - приватні. І програма їм потрібна тільки, щоб поповнити оборотні кошти свої, а не казначейства.
Ця постанова Мінфін просуває вже місяць. Питання в тому, заступиться чи МОЗ за пацієнта і за систему охорони здоров'я».