UA / RU
Підтримати ZN.ua

Лише в Україні та Білорусі досі не впроваджено європейського тарифного регулювання на розподіл електроенергії – ЗМІ

Оновлюючи енергетичну інфраструктуру електричних мереж, всі країни Європи запровадили модель стимулюючого тарифоутворення RAB для енергетичних компаній-операторів інфарструктури.

В Європі є лише 2 країни, де досі не впроваджено стимулююче регулювання (RAB-тариф) – Україна та Білорусь. Це є причиною значної зношеності електромереж і низької якості електропостачання в Україні. Але запропонований НКРЕКП варіант переходу на RAB-тариф суперечить успішному європейському досвіду. Таку думку озвучили "РБК-Україна", в дослідженні впровадження стимулюючого тарифу в Україні.

Оновлюючи енергетичну інфраструктуру електричних мереж, всі країни Європи запровадили модель стимулюючого тарифоутворення RAB для енергетичних компаній-операторів інфарструктури. RAB-тарифу немає лише в Україні і Білорусі, заявляють журналісти РБК-Україна посилаючись на звіт компанії Ernst&Young. Вже в 2013 році найбільш поширеним підходом до регулювання в Європі був "той, який приймає регуляторну базу активів (RAB) в якості своєї основної структури". Близькі до України за стартовими умовами Чехія, Литва і Польща перейшли на стимулююче регулювання на початку 2000-х. Словаччина і Чорногорія - у 2007, Німеччина - у 2009 році.

"Наслідки виявилися позитивними: у більшості країн час відключення електроенергії (індекс SAIDI) падав, обсяг капітальний вкладень і вартість активів росли. У Румунії за 10 років SAIDI показав хорошу динаміку: знизився в 2.5 рази - з 1025 хвилин (більше, ніж в Україні) до 474 в 2016 році, а обсяг капіталовкладень в кілометр мережі склав 5 (в Україні - близько 0)", - стверджується в статті.

В Україні також пропонують перейти на стимулюючу модель тарифоутворення. 29 квітня 2020 року регулятор прийняв проект переходу на RAB-тариф. У ньому активи обленерго діляться на нові і старі. Нові з'явилися в поточному році впровадження нового регулювання, старі - раніше. На старі активи регулятор пропонує нараховувати 1% прибутковості, на нові - 15%. Автори дослідження проаналіхували модель і дійшли висновку, що вона близька до тої, що була запропонована за часів Януковича-Азарова (2013 рік). Тоді були дві бази активів: "стара" і "нова". Ставка прибутковості на "стару" - від 0% до 2% за впровадження методики, на нову - 14.79%. Такі "інвестиційно привабливі умови" не стимулювали жодну з 32 українських компаній-операторів перейти на нову модель регулювання і реформа не була реалізована.

"Якщо компанія вважатиме, що старий актив повністю зноситься за 10 років і не буде відшкодування, немає сенсу модернізувати цей актив. Вигідніше вкладати в нові. Такий підхід загрожує існуючій інфраструктурі і, за словами екс-посла США в Україні та старшого віце-президента IHS Energy Карлоса Паскуаля, "призведе до кризи в дистрибуції електроенергії в Україні", - йдеться у матеріалі.

На заміну методології НКРЕКП пропонують європейський варіант RAB-тарифу: не ділити бази активів обленерго і застосовувати єдину ставку прибутковості. Ставка, на думку експертів, повинна бути як мінімум вищою за банківські депозити.

"Якщо інвестор вибирає: вкласти йому гроші в ризикований бізнес, на кшталт обленерго, або вкласти в банк на депозит під відсоток, тільки додаткова вигода мотивує його інвестувати", - зазначається в дослідженні.

Нагадаємо, раніше експерти ринку висловилися проти запропонованої Регулятором методології.