Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) не сперечається, що між розшуканими та арештованими активами є суттєвий розрив. І важко сперечатися, коли частка розшуканого АРМА майна, яке потім було арештоване, становить лише 2%. Про це пише Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine, у статті "Рік реформи АРМА. Розшукали активів на мільярди, але арештували лише 2%".
Автор підкреслює, що у звіті АРМА, зокрема, пояснюється, що відомості про розшукані активи, які готує АРМА, не можна використовувати як докази у кримінальному провадженні.
"Окремо Агентство вказує, що частина запитів про розшук майна надходить у провадженнях, де взагалі не передбачається конфіскація або ж можливість спеціальної конфіскації. А інформація про розшукані активи використовується стороною обвинувачення у межах статті 93 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює суто правила збирання доказів", — пояснює автор.
Інакше кажучи, АРМА часто виступає як сервіс довідок про майно для правоохоронців.
Окрім цього, 2025 року АРМА направило 639 міжнародних запитів проти 383 у 2024 році (+66%).
"Вражаючі цифри, але постає питання про якість кожного запиту та результативність закордонного треку інституції загалом. Так, АРМА у звіті деталізує, що за кордоном виявлено 366 одиниць нерухомості, 88 транспортних засобів, 5,9 млн дол., корпоративні права на 924,86 млн грн в еквіваленті. Але скільки з цього арештовано та які з цих рішень визнано іноземними компетентними органами — невідомо", — зазначає автор.
Звісно, для аналізу ситуації у сфері повернення активів (а в Агентства є такі функції) бракує інформації про арешт відповідних активів за кордоном.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.