Ліквідація роздрібного акцизу в кінці 2016 року відчутно вдарила по нелегальним торговцям скрапленим газом, проте не позбавила нелегальну торгівлю сенсу, пише в своїй статті для DT.UA заступник директора "Консалтингової групи А-95" Артем Куюн.
Автор, вказує, що найсильніше "акцизна" реформа вдарила по великим мережам, багато з яких не гребували торгівлею без сплати акцизу. Їх важливу перевагу перед легальними реалізаторами палива тепер нівельовано.
Як зазначає Куюн, ціновий розрив між нелегальними газовими модулями і великими сетевиками почав скорочуватися.
"У 2015 р. середня по року різниця становила близько 80 коп./л, а після зростання акцизу 2016-го ця різниця збільшилася до 1 грн. Працюючи в січні 2017 р. на старих безакцизних запасах і новинах з митниці, де СБУ боролася з імпортерами газу, нелегалам удалося відірватися на 1,50 грн/л. Однак уже до кінця березня, коли ситуація стабілізувалася, запаси обновилися, і різниця скоротилася до 44 коп./л", - відзначає він.
Проте, у подібного "бізнесу" є запас міцності. Експерт, посилаючись на думку учасників ринку, зазначає, що найбільша стаття доходів нелегалів - це заробіток на продажу за готівкові гроші.
"Продовжуючи торгувати без видачі касових чеків, заправки генерують потужний потік "кешу", який продається конвертаційним центрам. Останні повертають на рахунки торговців безготівкові гривні, за які згодом буде придбано газ в опті. Сьогодні без особливих зусиль можна знайти місця збуту готівки за 5%, що в існуючих цінах на газ становить 53 коп./л. При цьому, кажуть інсайдери в галузі, налагоджені канали надходження можуть забезпечити до 8% дохідності, що збільшує "премію" АГЗП до 85 коп./л", - йдеться в статті .
Нелегальні реалізатори також мають можливість заощаджувати за рахунок скорочення податкових витрат, пов'язаних з офіційним облаштуванням бізнесу (в першу чергу - пов'язаних з оподаткуванням зарплат).
"За словами представників легального бізнесу, ці витрати становлять для середньої станції (2–3 тис. л на добу) 70–80 коп. на літр, тоді як нелегалам на ці цілі достатньо 30–40 коп. Ще 5–10 коп. можна виграти за рахунок несплати різних податків, відсутності підготовки в персоналу тощо", - зазначає Куюн.
Ще одна перевага нелегалів полягає в дешевизні облаштування їх торгових точок. Якщо легальні оператори оцінюють зведення газового модуля в Києві в 150-200 тисяч доларів (не рахуючи тимчасових витрат), то нелегальні можуть обійтися покупкою устаткування, вартість якого стартує від 5 тисяч доларів. Ще 10-15 тисяч доларів буде потрібно на оформлення документів.
В кінцевому підсумку, нелегальні газовики використовують і традиційний метод заробітку - недоливи. За різними оцінками, середній недолив в подібних АГЗП по країні становить 5-10% від проданого.
"Підрахунок сумарної переваги нелегалів над легальними операторами показує, у найгіршому разі, 1,8 грн на літрі. Якщо "підпарканник" використає всі плюси свого нелегального стану по максимуму, то можна розраховувати на 3+ грн відриву в собівартості від "білих" заправок. Безумовно, 0,042 євро в структурі нелегального доходу зробили б цей бізнес ще привабливішим, однак і без нього він добре заробляє", - підсумовує експерт.
Нагадаємо, так званий роздрібний акциз на паливо, що став причиною різкого відходу ринку нафтопродуктів "у тінь", був ліквідований в рамках процесу затвердження Держбюджету на 2017 рік. Скасування акцизу ліквідувало значну ринкову перевагу нелегальних реалізаторів, які з легкістю ухилялися від його сплати.
Детальніше про ситуацію на паливному ринку і перспективи нелегальних АГЗП читайте в статті Артема Куюна "Затаївся дракон" в еженедельгніке "Дракон, який затаївся".