Переважна більшість центральних банків країн з ринками, що формуються, проявили чимало креативу та запровадили низку нових нестандартних монетарних інструментів для посилення дії традиційного інструментарію (див. табл.). Про це у своєму тексті для ZN.UA пишуть експерти Олександр Петрик та Михайло Ребрик.
За словами авторів, в українських реаліях комплекс нових інструментів монетарної політики більшою мірою був спрямований на підтримання економіки через здешевлення та розширення ресурсного потенціалу банківської системи.
Так, Національний банк України з початку кризи разом із зниженням ключової ставки (на 5 п.п., до 6%) і наданням банкам більшої гнучкості в управлінні ліквідністю шляхом модифікації операційного дизайну монетарної політики здійснив низку регуляторних і наглядових послаблень, розширив перелік прийнятної застави для отримання кредитів від центробанку, а також запровадив нові інструменти — довгострокове рефінансування банків строком до п’яти років (надано 48,5 млрд грн кредитів протягом 2020-го) і своп процентної ставки (15,4 млрд грн).
Нетипова криза вимагає нетипових дій від урядів і центральних банків, але чи буде у виграші той, хто ризикне найбільше? Про те, яких заходів вживає світ, аби подолати економічний негатив від COVID-19, та що з цього досвіду може використати Україна, читайте у статті Олександра Петрика та Михайла Ребрика «Нестандартні рішення для нестандартних часів».