Сотні тисяч повідомлень про підозрілі або ризикові фінансові операції отримав Держфінмоніторинг України (підрозділ фінансової розвідки, - ред.) за 9 місяців 2022 року від суб'єктів, на яких законом покладено функції первинного фінансового моніторингу за видатками українців. Відповідну статистику Держфінмоніторинг оприлюднив на своєму сайті,
Так, з початку року Держфінмоніторингом було взято на облік 853 465 повідомлень про фінансові операції, які необхідно піддати фінансовому моніторингу. З них:
- 35 534 повідомлення про підозрілі фінансові операції (діяльність);
- 809 244 повідомлення про порогові операції;
- 149 повідомлень про порогові та підозрілі операції (діяльність);
- 8 538 повідомлень на запит про відстеження фінансових операцій.
Зокрема, за період війни надійшло на розгляд 602 544 повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу.
За результатами розгляду отриманої інформації, Держфінмоніторинг виявив 653 матеріали, які тепер вивчають:
- в Службі безпеки України – 260 матеріалів;
- органах національної поліції – 127 матеріалів);
- Бюро економічної безпеки України – 90 матеріалів;
- органах прокуратури – 83 матеріали;
- Державному бюро розслідувань – 50 матеріалів.
- Національному антикорупційному бюро – 43 матеріали.
У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та із вчиненням кримінального правопорушення, становить 41,1 млрд гривень.
Як зазначають в Держфінмоніторингу, наразі, основним напрямком діяльності є встановлення каналів фінансування осіб, які можуть бути пов’язані з військовою агресією з боку Російської Федерації (РФ) та Республіки Білорусь (РБ) щодо України, у т.ч. диверсійно-розвідувальних груп.
Так, за 9 місяців 2022 р. Держфінмоніторингом до правоохоронних органів направлено 170 матеріалів щодо фінансових операцій осіб, щодо яких є обґрунтовані підозри, що вони є колаборантами/зрадниками та можуть бути пов’язані з військовою агресією РФ та РБ щодо України.
У ході зазначених фінансових розслідувань Держфінмоніторингом зупинено (заблоковано) кошти у сумі 3,55 млрд гривень.
Нагадаємо, суб’єктами, які здійснюють в Україні первинний фінансоий моніторинг, є:
- абсолютно всі суб'єкти господарювання, що надають фінансові послуги на території України;
- оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
- суб’єкти аудиторської діяльності;
- бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
- суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
- адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
- нотаріуси;
- суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
- особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
- суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
- суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
- суб’єкти господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор;
- постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.
Детальніше про те, як фіскали отримають можливість застосовувати непрямі методи податкового контролю над видатками пересічних громадян, читайте в статті Сергія Следзя - "Стає гаряче: до "добровільної" декларації для бідних додадуть податковий контроль над їх витратами".
Дані про витрати людини фіскали можуть черпати з найрізноманітніших джерел. Про це розповідає президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг" Олег Тітамир в матеріалі - "Добровільним декларуванням статків громадян справа не обмежиться, без тотального стеження тут не обійдеться".