Українці, житло, яких постраждало від війни, можуть розраховувати на грошову компенсацію від держави. Фахівці «Юридичного порадника для ВПО» розповіли, хто саме може отримати компенсацію.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна…» отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є люди, які є:
- власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна;
- замовниками будівництва;
- власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості;
- особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва;
- членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього;
- спадкоємцями цих осіб.
Отже, претендувати на компенсацію можуть лише власники майна (а в окремих випадках - особи, які вклали кошти в майбутнє житло, але формально власниками стати не встигли).
Окрім того, відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, звернутися за компенсацією може особа, яка:
- є власником знищеного об’єкта нерухомого майна;
- право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.
Тож:
- претендувати на отримання компенсації може номінальний власник майна;
- право власності на таке майно повинне бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- особи, які не є власниками та не мають “титульних” документів на таке майно, на жаль, не можуть отримати компенсацію;
- проживання у житлі на підставі ордера, реєстрація місця проживання в такому житлі не створюють відносини власності, а отже, і не є підставою для отримання компенсації.
Нагадаємо, що змінилося у порядку надання компенсації за знищене житло. 19 січня 2024 р. набрала чинності Постанова Кабміну від 16 січня 2024 р. № 39, якою було оновлено підходи до регулювання відносин, пов’язаних з наданням компенсації.