UA / RU
Підтримати ZN.ua

Китай вимагає у Росії газ за внутрішніми російськими цінами – FT

Путін їздив до Сі із трьома питаннями. Принаймні одне вирішити не вдалось.

Президент Росії Владімір Путні не зміг договоритись під час нещодавнього візиту до Китаю із лідером країни Сі Цзіньпіном про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2». Насамперед на перешкоді стала вимога Пекіна щодо ціни на газ, пише Financial Times із посиланням на знайомі з питанням джерела.

За словами співрозмовників видання, Китай захотів купувати у Росії газ за цінами, близькими до внутрішніх, які сильно субсидуються, до того ж зобов'язується купувати лише невелику частину від запланованої річної потужності газопроводу в 50 млрд кубометрів газу.

Видання зазначає, що жорстка позиція Пекіна щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» підкреслює, що вторгнення Росії в Україну зробило Путіна все більш залежним від китайського лідера в плані економічної підтримки. При цьому становище «Газпрому» уже є чи не катастрофічним.

«Хоча Росія наполягає на тому, що вона впевнена в досягненні угоди щодо «Сили Сибіру-2» «в найближчому майбутньому», двоє людей сказали, що саме через цей глухий кут голова правління «Газпрому» Олексій Міллер не приєднався до Путіна під час державного візиту російського лідера до Пекіна», - підкреслює FT.

Читайте також: Питання життя і смерті. Що слід знати про «постачання» китайської зброї Росії

За словами людей, знайомих з цим питанням, угода щодо газопроводу була одним із трьох головних прохань Путіна до Сі під час їхньої зустрічі, разом із розширенням діяльності китайських банків в Росії і проханням проігнорувати мирний саміт у Швейцарії.

У п'ятницю Китай підтвердив, що пропустить саміт України в Женеві. Також двоє співрозмовників повідомили, що Пекін і Москва обговорюють можливість залучення одного або кількох банків, які фінансуватимуть торгівлю компонентами для російської оборонної промисловості.

Натомість угоди щодо газопроводу не досягли, а запропонована співпраця з китайськими банками обговорювалася в набагато менших масштабах, ніж просила Росія.

За словами директора Центру Карнегі Росія-Євразія в Берліні Алєксандра Габуєва нездатність Росії укласти угоду підкреслює, що війна в Україні зробила Китай старшим партнером у відносинах між країнами.

«Китай може стратегічно потребувати російського газу як надійного джерела постачання, що не залежить від морських шляхів, які можуть постраждати у випадку морського конфлікту навколо Тайваню або Південно-Китайського моря. Але для того, щоб це було варте того, Китай дійсно потребує дуже низької ціни і гнучких зобов'язань», - сказав Габуєв.

Читайте також: Доходи «Газпрому» будуть падати принаймні до 2030 року – британська розвідка

Очікується, що попит Китаю на імпортний газ досягне близько 250 млрд кубометрів до 2030 року, порівняно з менш ніж 170 млрд кубометрів у 2023 році. При цьому цей попит може бути частково або повністю задоволений за рахунок існуючих контрактів.

Натомість відсутність у Росії альтернативного сухопутного маршруту для експорту газу означає, що «Газпрому», ймовірно, доведеться прийняти умови Китаю.

«Китай вважає, що час на його боці. У нього є можливість почекати, щоб вичавити з росіян найкращі умови. Зрештою, у росіян немає іншого варіанту збуту цього газу», - зазначив Габуєв.

Читайте також: США попереджають Китай про скоординовані із союзниками дії проти підтримки Пекіном війни

Китай вже платить Росії за газ менше, ніж іншим постачальникам, із середньою ціною $4,4 за мільйон британських теплових одиниць, порівняно з $10 М'янмі та $5 Узбекистану, підрахували дослідники CGEP на основі митних даних за 2019-21 роки.

У ті ж роки Росія експортувала газ до Європи за ціною близько $10 за мільйон БТЕ, згідно з даними, опублікованими російським центральним банком.

Водночас експорт «Газпрому» до Європи впав до 22 млрд кубометрів у 2023 році з середнього показника 230 млрд кубометрів на рік за десятиліття до повномасштабного вторгнення в Україну. Ймовірно, ці об’єми скоротяться ще більше, коли наприкінці цього року закінчиться термін дії угоди з Україною про транзит газу.

Водночас, нездатність  РФ домовитися про збільшення поставок до Китаю стане ще одним серйозним ударом.