Уряд, поспішаючи продати в першу чергу землі державної власності, прикривається так званими "земельно-ринковими" вимогами МВФ, вважає голова Комітету підприємців АПК Торгово-промислової палати України Олег Юхновський.
В інтерв'ю DT.UA Юхновський розповів, що в поданому Кабміном проекті середньострокового плану своїх пріоритетних дій з розвитку АПК до 2020 року пропонується на першому етапі формування ринку землі "дозволити здійснювати продаж земельних ділянок державної власності та земельних ділянок лише особам, які успадкували їх за законом, за ціною, не меншою від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з моменту набрання чинності законом, тобто з 1 січня 2018 року)".
"Якщо йдеться про майже 10 млн га державних земель, то їх головний розпорядник передусім мав би пояснити: з якою метою такий ласий масив виставляється на продаж? Заради чергового траншу МВФ чи економічних інтересів держави, суспільства? Якщо задля додаткового надходження до місцевих бюджетів коштів на суму близько 1 млрд грн, то виключно "об'єднаним територіальним громадам"? І, зрештою, у кого опиниться державна рілля? По скільки сотень чи тисяч гектарів даватимуть в одні руки?" - вказує він.
На думку голови комітету підприємців, органи державної влади не хочуть вибудовувати структурований і прозорий ринок земель сільськогосподарського призначення.
"Звісно, легше відгородитися так званими земельно-ринковими вимогами МВФ і маніпулювати свідомістю українців. Торік не вдалося протягнути через парламент емфітевзис як елемент гібридного ринку землі, то сьогодні крайньою роблять міжнародну фінансову інституцію. Мовляв, остання ініціює відкриття ринку землі, перш за все державної, щоби гарантувати повернення попередніх траншів. Якщо навіть так, то як міг український уряд підписувати "земельно-ринкове" зобов'язання, не маючи під руками не те що відповідної законодавчої бази, а навіть елементарного бачення формування ринку земель сільгосппризначення?", - задається питанням Юхновський.
За словами фахівця, на користь того, що це – суто внутрішні спекуляції вимогами МВФ говорить той факт, що ані зовнішній міжнародний капітал, ані транснаціональні компанії не зацікавлені у формуванні квазіринку родючих земель в Україні.
"Зрозуміло, що ні юридичні, ні фізичні іноземні особи на цьому етапі доступу до нашої ріллі не отримають. І через категоричне неприйняття чужої присутності суспільством, і через нереальність ухвалити таку пропозицію парламентом. Агрохолдинги також цілком влаштовує оренда в її нинішньому стані. Більш того, останні зміни до законодавства поліпшують їх конкурентні позиції на ринку оренди, сприяють концентрації земель", - констатує він.
Юхновський підкреслює, що двигуном таких законодавчо-земельних "ініціатив" виступає виключно корупція – окремі державні чиновники і бізнесмени, які паразитують на бюджетних коштах та накопичили значний тіньовий грошовий ресурс.
"Для них земля - основний інвестиційний об'єкт, який із часом буде лише стрімко зростати в ціні. Унікальна можливість легалізувати тіньовий капітал тут, в Україні, а не таїти його в офшорах під пильним оком західних спецслужб", - підсумував голова Комітету підприємців АПК.
Нагадаємо, 6 жовтня 2016 року Верховна Рада продовжила мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року. Законопроект №5321-1 в цілому підтримали 297 депутатів.
Детальніше про проблемні аспекти реалізації земельної реформи в Україні читайте у матеріалі Володимира Чопенка "Аграрне бездоріжжя" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".