Широко розрекламована «цінова стеля» на нафту, що входить до нещодавно оголошеного, восьмого пакета санкцій ЄС відносно РФ, насправді остаточно не визначена. Про фактори від яких залежить кінцевий зміст та дієвість європейських енергетичних санкцій читайте в статті директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченко «Нові санкції проти російської нафти: диявол ховається в деталях».
«Насправді ні рівень самої стелі, ні повний механізм імплементації рішення наразі не визначені. Якими вони будуть? Це залежить від результатів дискусії між країнами G7, адже ЄС, практично, затвердив рішення саме про приєднання до рішення «Великої сімки» (як це зазначено в опублікованій на сайті Європейської комісії заяві). В цьому ж тексті прямо йдеться: заходи, яких планується вжити, будуть схожими на ті, яких вживуть країни G7», - наголошує автор.
Експерт зазначає, що в заяві Єврокомісії відразу ж оголошено, що основні перемовини «про деталі» — попереду.
«Це означає, що ми можемо побачити дуже багато різних «несподіванок» в остаточному варіанті прийнятих документів. Та й «будуть схожими» — не означає, що санкції ЄС будуть тотожні рішенню, яке прийме «Велика сімка». Бо серед членів немає Угорщини, наприклад, із її однозначно проросійською — і не тільки в енергетичній сфері — позицією», - додає Харченко.
Складність дискусії щодо рівня «цінової стелі» для нафти і нафтопродуктів, на думку автора, передбачається дуже висока. Найкращою ілюстрацією тут може бути рішення ОПЕК+ з участю Росії, прийняте цього тижня. Незважаючи на прямі й численні сигнали від багатьох західних країн, включно зі США, організація оголосила про скорочення видобутку на два мільйони барелів на добу. У США це рішення сприйняли вкрай негативно.
«Рішення ОПЕК+ відразу викликало підвищення цін на нафту BRENT з 90 до 100 доларів. Звісно, така гра прямо на руку Москві, яка через санкції не має змоги утримувати колишні обсяги видобутку та експорту і зацікавлена в максимізації цін», - наголошує експерт.
Отже, за таких умов рівень, на якому буде визначено «цінову стелю», і механізми контролю над нею вкрай важливі. І на даному етапі принципове значення матиме й позиція Китаю та Індії.
«Якщо ці два «альтернативних покупці» російської нафти приєднаються до потенційно вигідного для обох рішення, — а обмеження ціни на російську нафту для цих країн привабливе, — то результат упровадження санкцій і G7, і країнами ЄС стане значно ефективнішим», - додає автор.
На його думку, диявол запровадження «цінової стелі», взагалі, ховається в деталях. Одна річ — «ціна стелі» 60 доларів за барель. Зовсім інший результат — якщо 80 доларів (а лобістів такого рівня ціни серед нафтових гравців не бракує).
«Є тисяча питань і щодо жорсткого контролю за контрактами та механізму його реалізації: як він має формуватися, як працюватиме контроль, які можливі покарання для порушників, і як вони працюватимуть… Усе це вирішуватиметься в дуже складних дискусіях», - резюмує Олександр Харченко.
Нагадаємо, на думку експертів, зниження видобутку нафти збоку картелю виробників ОПЕК+ не допоможе Росії.