У 2018 р. було ухвалено Закон України "Про валюту та валютні операції". Закон дозволяє регулятору на свій розсуд спрощувати умови валютних операцій і руху капіталу, що раніше було неможливим. Поки що регулятор не квапиться: вільний рух капіталу був покладений на вівтар інфляційної стабільності, разом із пожвавленням кредитування. Обмеження було скасоване лише частково, інвестицій в Україну майже не надходило, навіть якщо порівнювати не з надуспішними 2004–2007 рр., а з умовною стагнацією 2011–2013 рр.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Марія Репко, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії. За її словами, наступний крок у цьому напрямі - протидія розмиванню податкової бази (BEPS) та виведенню прибутків за кордон - зустрічає серйозний опір з боку інтересів власників великого бізнесу, представлених у парламенті. Це знову питання правовладдя.
"Чи принесе зміни новий склад парламенту, питання на мільярди, - саме такі суми виводяться щороку в офшори. Тут є привід для оптимізму: податкова прозорість і ускладнення роботи із податковими гаванями - це глобальний потужний тренд. Такі тренди лобіюються на найвищому світовому рівні і цілком здатні пройтися котком по інтересах окремих корупціонерів. Для України ж у наступні роки підтримка західних партнерів дуже важлива. Система може опиратися тривалий час, але врешті має прийти до цивілізованих правил", - підкреслює експерт.
Детальніше про проблеми для НБУ в новому році читайте у статті Марії Репко "Сім завдань для НБУ, або Чого чекати в 2019 році від політики у фінансовому секторі" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".