UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ініціатива депутатів по боротьбі з "тіньовими" зарплатами може знищити малий бізнес

Функціонування малого бізнесу не може регулюватися так само жорстко, як і великого, оскільки дуже часто малі підприємства працюють там і стільки, де і скільки не погоджуються працювати власники великих і навіть середніх підприємств, зазначає експерт.

Недоліком зареєстрованого у Верховній Раді законопроекту "Про підвищення соціальних гарантій найманих працівників", спрямованого на боротьбу із зарплатами в конвертах, є прагнення поширити ці правила на всі підприємства, незалежно від їх розміру, сфери і місця дії. Нові умови можуть стати загрозою для існування малого бізнесу.

Про це в коментарі ZN.UA розповіла директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

За її словами, закладена в документі ідея письмового оформлення, а отже, і легалізації всіх трудових договорів виглядає привабливо.

"Це передбачає не тільки збільшення надходжень до бюджетів (місцеві та фондів соціального страхування), що саме по собі, звичайно, непогано. Одночасно така міра посилює захист прав працюючих: на випадок звільнення (право на допомогу, на допомогу в працевлаштуванні і т.д.), хвороби (право на допомогу), виходу на пенсію (облік страхового стажу і розміру внесків), нарешті, на оплачувану відпустку та компенсації, пов'язані з роботою у вихідні дні і наднормативної тривалістю робочого дня", - зазначила Елла Лібанова.

ТАКОЖ: Комуністи запропонували за зарплати в конвертах садити роботодавців на п'ять років

За її словами, в контексті захисту прав працюючих привабливо виглядає і норма, згідно якої робота навіть на неповний робочий день (тиждень) не може оплачуватися нижче мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

"Бентежить тільки прагнення поширити ці правила на всі підприємства, незалежно від їх розміру, сфери і місця дії. Функціонування малого бізнесу не може регулюватися так само жорстко, як і великого, оскільки дуже часто малі підприємства працюють там і стільки, де і скільки не погоджуються працювати власники великих і навіть середніх підприємств", - підкреслила експерт.

"Наприклад, у дуже невеликому містечку мале підприємство (наприклад, у сфері обслуговування) працює дві-три години на день, надаючи необхідні послуги населенню. Попит на ці послуги не дозволяє підприємству працювати в повному режимі, але відмова від них теж недоцільна як для мешканців, яким доведеться їздити в більш великий населений пункт, так і для бізнесу. Вимога ж оплати праці найманих працівників (швидше за все, мова в такому випадку йде про одну людину) не менше мінімальної зарплати (з усіма нарахуваннями) неминуче призводить таке підприємство до банкрутства. Другим прикладом такого роду може бути неповна (протягом трьох-чотирьох годин щодня) зайнятість одного найманого працівника на декількох підприємствах - це може бути і бухгалтер, і прибиральниця", - пояснила вона.

"В результаті, бажаючи максимально захистити права трудящих, ми можемо просто знищити малий бізнес, який і без того в Україні не дуже розвинений. І, відповідно, скоротити попит на робочу силу і погіршити становище економічно активного населення в багатьох малих містах і селах", - зазначила експерт.

Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" у статті Юрія Сколотяного "Кто был никем, тот будет в доле". !zn

Читайте також:

Більше третини працюючих українців не платять єдиний соціальний внесок

Президент побачив зростання зарплат на 59% і пенсій на 42%

Борги по зарплатах за півроку виросли більш ніж на 10%, до 989 млн грн