Через війну Росії та України багато бізнесів вирішили переїхати на Західну Україну. Регіон отримує нове індустріальне дихання і центральна влада має зробити цілу низку кроків, щоб імпульс для регіону не був витрачений марно, пише Михайло Бно-Айріян у статті «Друге дихання: як західна Україна отримала шанс на індустріалізацію».
«Перше. І найголовніше. Уряд має відійти від принципу «завозимо з-за кордону все, що можемо», до позиції «виробляємо в Україні все, що потрібно». У зв'язку з цим «обнулення» митниці та безперешкодне завезення абсолютно всіх видів товарів з нульовим ПДВ і митом завдає великої шкоди українським виробникам і може звести нанівець потуги вітчизняних підприємств перенести і побудувати нові заводи в західній Україні. Потрібен здоровий протекціонізм. Наразі нам його вибачать західні партнери», — вважає автор.
Друге. Україні потрібна абсолютно нова промислова політика, спрямована на стимулювання переробки сировини у продукцію з високою доданою вартістю.
Наш уряд уже конкурує з урядами деяких країн ЄС, які вже активно намагаються затягнути наших виробників до себе. Наприклад, Румунія, що має слаборозвинену промисловість, пропонує довгі кредити (на 15–25 років) під кілька відсотків, з грантовим компонентом та іншими пільгами для тих, хто погодиться розміститися у них.
Якщо Україна не хоче, щоб український бізнес виїхав за кордон, то простої відсутності військових дій та запрошень переїжджати недостатньо — потрібні реальні фінансові стимули, які будуть конвертовані у нові робочі місця.
Третє. Необхідна комплексна та ефективна експортна стратегія. Напівмертве експортно-кредитне агентство має бути повністю перезавантажене, а частина міністерств переорієнтована на просування українського експорту. Заборона на ввезення продукції з Росії та Білорусі до Європи, готовність половини світу допомагати нам у будь-який спосіб — це величезні можливості для українського експорту, і не можна упускати цю можливість. Потрібно починати страхувати експорт, кредитувати підприємства, і, звичайно ж, відновити повернення експортного ПДВ без цього нічого не буде.
Четверте. Потрібна нова політика держзакупівель. Все держзамовлення має бути спрямоване виключно на внутрішній ринок. Як я вже писав, гроші в Україні є і, швидше за все, будуть лише у держави. Саме державний бюджет у найближчі два-три роки стане основним джерелом концентрації та перерозподілу серйозних фінансових ресурсів у країні. Купувати за кордоном на державні гроші можна і потрібний лише критичний імпорт. Решта — лише на внутрішньому ринку.
«Українському бізнесу, який активно працював у регіонах, які максимально постраждали від бойових дій, або ж працює в регіонах, що знаходяться на лінії можливого розвитку військових дій, необхідно звернути увагу на західну Україну та прорахувати варіант диверсифікації бізнесу. Робити це потрібно негайно, бо ризики є суттєвими», — пише автор.
Західна Україна може стати певним компенсатором деіндустріалізації Сходу у зв'язку з війною з Росією, а також інструментом активної подальшої економічної інтеграції з країнами ЄС. Уряду необхідно розробити комплексний підхід до стимулювання зростання виробництва у західній Україні та очолити цей «тренд». В іншому випадку релокація не стане масовою і матиме лише локальний характер.
Детально про причини різкого зростання привабливості для бізнесу Західної України та про те, що необхідно робити владі, щоб максимально використовувати ці нові реалії читайте у статті Михайла Бно-Айріяна «Друге дихання: як західна Україна отримала шанс на індустріалізацію».