Голова і незалежні члени наглядової ради НАК «Нафтогаз України» Клер Споттісвуд (Велика Британія), Бруно Лескуа (Франція) і Людо Ван дер Хейден (Бельгія) подали у відставку, повідомив на засіданні уряду 8 вересня міністр економіки Олексій Любченко.
Причиною відставки вони назвали дії голови правління «Нафтогазу» Юрія Вітренка. Призначення Вітренка та його подальші дії різко погіршили взаємини з наглядовою радою і правлінням, поставили під сумнів майбутнє компанії і її фінансовий стан, вважають експерти, які подали у відставку.
Єдиним способом прискорити вирішення проблеми всі троє вважають власну відставку, пише «Інтерфакс-Україна».
«Ми дуже стурбовані майбутнім «Нафтогазу»: нас турбує і фінансовий стан, і можливість займатися виробництвом, оскільки інвестиції не йдуть. Юрій (Вітренко) не дозволяє робити інвестиції, компанія ніби в замороженому стані, і люди бояться», - описала ситуацію на брифінгу Клер Споттісвуд.
За її словами, після зміни керівництва «Нафтогазу» майже не було нормального спілкування з наглядовою радою, документи від голови правління не надходили, на питання наглядової ради він не відповідав, а з компанії почали йти талановиті керівники.
«Ми просто не можемо бути ефективними за таких обставин, оскільки ми якісь рішення приймаємо, а вони не виконуються», - пояснила Споттісвуд. Її підтримав Лескуа, який заявив: міжнародні експерти не хочуть ставати свідками розвалу «Нафтогазу».
За його словами, незалежні члени наглядової ради пропонували прем'єр-міністру тимчасово призупинити повноваження Вітренка до рішення суду щодо розпорядження Нацагентства із запобігання корупції, але отримали відмову.
Ван дер Хейден стверджує, що у Вітренка також відсутня співпраця і з правлінням, сформованим за його попередника Андрія Коболєва.
Член наглядової ради висловив стурбованість тиском уряду на компанію і голову її правління стосовно збереження низьких цін на природний газ в умовах його значного здорожчання на світових ринках. «(Існує) велика стурбованість, що буде після опалювального сезону, чи буде тоді достатньо газу», - зазначив Ван дер Хейден.
На його думку, за нинішніх умов «Нафтогазу» необхідна міжнародна підтримка, оскільки в нинішніх умовах запланований випуск євробондів неможливий.
За словами Ван дер Хейдена, членів наглядової ради просили «не створювати проблем» до візиту президента України Володимира Зеленського у Вашингтон. Тому вони подають у відставку зараз.
Своє чергою прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив до кінця листопада відібрати на конкурсі нових незалежних членів наглядової ради.
Нагадаємо, 16 червня Клер Споттісвуд стала ініціаторкою відсторонення голови правління Юрія Вітренка. ZN.UA публікувало текст заяви Споттісвуд.
6 липня наглядова рада компанії провела позачергове засідання, на якому ухвалила рішення не усувати Юрія Вітренка від керівництва компанією. Член наглядової ради Наталія Бойко повідомила в Facebook, що рішення було одноголосним. За інформацією глави ЦПК Віталія Шабуніна, міжнародні експерти пропонували інший варіант, але його заблокували.
На початку червня голова НАЗК Олександр Новіков видав припис, в якому йдеться, що розпорядження Кабінету міністрів про призначення Юрія Вітренка керівником правління НАК «Нафтогаз України» і контракт з ним мають бути скасовані як незаконні. За три дні прем'єр-міністр Денис Шмигаль оскаржив розпорядження в ОАСК.
28 квітня Кабмін прийняв рішення про дострокове розірвання контракту з Андрієм Коболєвим і членами наглядової ради «Нафтогазу» і одразу ж переобрав наглядову раду в тому ж складі. Оголосивши при цьому конкурс на чотирьох незалежних членів наглядової ради. Головою правління «Нафтогазу» уряд, так само в обхід наглядової ради, призначив Юрія Вітренка, знявши його з посади в.о. міністра енергетики.
Формальною підставою для звільнення Коболєва стала «неефективна робота» компанії і 19 млрд гривень боргів, накопичених в 2020 році. Реальним «яблуком розбрату» між ним і Банкової, за нашими даними, стали 50 млрд гривень резервного фонду, сформованого «Нафтогазом» на випадок, якщо боржники не розрахуються з ним. Володимир Зеленський просив Коболєва направити ці кошти в бюджет, щоб там їх могли витратити на «Велике будівництво», але отримав відмову.
Що за революцію в енергетиці затіяв Офіс президента? У чому причина демаршу зі звільненням Коболєва і призначенням Вітренка? Чому ОП створює купу проблем для держави, а далі буде їх тільки примножувати? Читайте в статті Юлії Самаєвої «Віялові відключення совісті».