UA / RU
Підтримати ZN.ua

Гетманцев стверджує, що в України крадуть зерно в промислових масштабах за допомогою "зернового коридора"

Глава податкового комітету також виявив, що податкова система в Україні погано впливає на бізнес та сприяє контрабанді.

Голова податкового комітету Данило Гетманцев, який час від часу встряває в черговий скандал після чергових своїх заяв, оголосив про зменшення до 5 разів сплачених податків з експортно-імпортних операцій, починаючи з липня 2022 року, після скасування низки податкових пільг. В інтерв'ю "Економічній правді" він розповів, що насправді експорт-імпорт йде в колишніх обсягах, але тепер контрабандою, і навів приклад експорту зерна.

"У червні були пільги за імпортними податками, коли нічого взагалі не платилося. Так от, по деяких позиціях – різниця в 5 разів. Це говорить про те, що воно просто перейшло в "чорний" імпорт. Зменшення постачання товарів на митну територію України після відновлення податків – кричущий факт, який свідчить про те, що вони просто перейшли в "чорну" і просто запрацювали контрабандні схеми, які працювали до війни", - заявив глава податкового комітету.

Читайте також: Южаніна заявила про повний провал податкової амністії

У цьому контексті Гетманцев розповів про схеми, які застосовуються при експорті зерна, внаслідок чого, за його словами, держава взагалі не отримує жодних податків.

"Це компанії, які беруть участь у "зерновому коридорі"", - пояснив він, яким чином  вдається провернути зазначені схеми.

За версією Гетманцева, для цього реєструються фіктивні фірми, на них оформлюється зерно. Це зерно з фіктивним власником не просто безперешкодно виходить із портів України, а виходить через "зерновий коридор", контрольований, як відомо, далеко не лише Україною.  А після того, як зерно залишає Україну, воно нарешті отримує легального власника.

А держава від такого експорту нічого не отримує, оскільки зерно, як можна зрозуміти зі слів Гетманцева, в України фактично викрадено.

Читайте також: У Раді констатували провал реформи зі створення Бюро економічної безпеки

Водночас нагадаємо, що на тему експорту зерна ZN.UA робило власне дослідження, яке показало зовсім іншу схему.

Журналіст видання Юлія Самаєва проаналізувала дані експорту українських пшениці та кукурудзи з липня по листопад 2022 року, і виявила кричущий факт - попри світовий ріст цін на пшеницю та продовольчі ризики для цілої низки країн, половина українського зерна абсолютно легально експортується, але з неймовірним дисконтом у 40%.

З'ясувалося, що компанії які задешево вивозять наше зерно, далі продають зерно собі ж, а потім вже за нормальними ринковими цінами – кінцевим покупцям.

Наголосимо, що за такою схемою вивозиться половина українського зерна. І саме ця схема призводить до недоплати податків та поверненню країні мінімуму валютної виручки.

Наприклад, з'ясувалося, що при середній ціні пшениці на глобальному ринку у 362 дол. за тону, в Єгипет ми продавали пшеницю в середньому по 216 доларів, Туреччині - по 200, а Греції взагалі по 176.

При цьому, поки Україна шукає гроші скрізь де можна, знаходяться як ті, хто її обкрадають, так і ті, що воліють ці крадіжки не помічати.

У відповідь на запит ZN.UA, чому майже половина української пшениці у світі продається з нечуваним дисконтом, коли навіть російська пшениці йде за ринковими цінами, Міністерство аграрної політики у відповідь надіслало лекцію про основи ціноутворення.

Так і залишилося без відповіді запитання, чому в усьому світі, коли у виробника ростуть витрати, він закладає їх у кінцеву ціну і товар дорожчає, а в Україні навпаки усі перераховані додаткові витрати – причина здешевлення зернових.

Водночас ZN.UA наводить факти, які свідчать про те, що в кращому випадку ціни, за якими експортується наша сировина, в Україні нікого цікавлять. Попри те, що Україна має сировинну, експортоорієнтовану і вкрай залежну від валютних надходжень економіку.

У гіршому ж випадку, можна запідозрити зовсім не безневинний сценарій. Наші ціни, як не крути, суттєво нижчі за середні світові, але жодних ринкових пояснень цьому нема.

І поки голова податкового комітету з липня розбирається з питанням, чому зменшилися податкові надходження на митниці, занижені ціни на українські зернові шкодять вже не лише внутрішньому, але й зовнішнім ринкам. Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія подали запит до Ради міністрів сільського господарства ЄС щодо введення мит на українські зернові.

Причому, указані країни стверджують, що офіційний імпорт зерна з України збільшився втричі. А отже, попри заяви глави податкового комітету, з цього зерна все ж таки сплачуються податки, питання - які.

Детальніше читайте про це в матеріалі Юлії Самаєвої"Як вийшло, що у нас найдешевша пшениця у світі".