Місяці політичного глухого кута в Конгресі США щодо пакету допомоги Україні у розмірі 60 млрд доларів змусили українську владу шукати альтернативних донорів для фінансування своїх військових зусиль проти Росії та для запобігання різким скороченням державних видатків, пише газета The Financial Times.
Україна виділила майже половину свого бюджету (87 млрд доларів) на цей рік на витрати, пов'язані з обороною, але її внутрішні доходи становлять лише 46 мільярдів доларів, а це означає, що вона має покрити дефіцит за допомогою міжнародних партнерів і за рахунок скорочення невійськових витрат. Дефіцит ще більше збільшиться через очікувану хвилю призову до 500 тисяч новобранців, на зарплати, навчання і спорядження яких знадобляться ще мільярди доларів.
«Ми майже вичерпали наші можливості – всі внутрішні ресурси використовуються для фінансування армії. Уряд веде переговори про додаткову бюджетну підтримку з іншими країнами G7, особливо з Японією та Канадою. Ми також розглядаємо можливість значного скорочення невійськових витрат», – сказала у коментарі глава бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа та не виключила підвищення податків, зазначає FT.
За словами Підласої початковий «план А» України полягав у тому, що нова допомога від США та ЄС почне надходити в січні. Угорщина затримала чотирирічний пакет невійськової допомоги ЄС у розмірі 50 мільярдів євро, який врешті-решт був узгоджений у лютому. Тепер Київ почав розглядати «план Б» і «план В».
Від початку війни Україна витрачає майже всі свої доходи на навчання, екіпірування солдатів і виплату їм зарплат. У всьому іншому держава покладається на складну комбінацію все більш непередбачуваної західної допомоги. Бюджетна підтримка від США, МВФ, ЄС і Світового банку може бути використана лише на невійськові витрати, такі як пенсії і зарплати.
Скорочення витрат, приватизація, підвищення податків і – як крайній захід - друк більшої кількості грошей також розглядаються як варіанти, сказала Підласа FT й додала, що «більшість цих адміністративних методів будуть неприємними».
Лідери України відкидають пропозиції про те, що їхня країна повинна бути дзеркальним відображенням військової економіки Росії, стверджуючи, що більше половини її економічного виробництва створюється в секторі послуг, а значна частина її промислової бази була демонтована після розпаду Радянського Союзу і продовжує руйнуватися з часів війни, зазначає FT.
«Якщо ми покличемо всіх працювати на військове виробництво, хто буде платити за замовлення снарядів і техніки? Хтось повинен платити податки», – сказав Підласа.
За словами глави податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, за останні 12 місяців податкові надходження зросли на 12,4%.
«Податки – це зброя. До війни половина економіки була в тіні», – сказав Гетманцев.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України готує новий законопроєкт, який має передбачити додаткові надходження у державний бюджет (44 млрд грн), зокрема за рахунок введення військового збору для ФОПів.
Раніше заступниця глави податкового комітету Верховної Ради Ольга Василевська-Смаглюк заявляла, що в Україні не розглядають можливість підвищення податків для того, аби компенсувати відсутність допомоги від США, але не виключають, що можуть переглянути акцизні збори та збори за надра.
Україна ризикує втратити основні здобутки останніх років, якщо не підготується до тривалої війни та продовжить гратися у «тиловий фронт». Чому без переходу до воєнної економіки нам не обійтися пояснює редакторка відділу економіки ZN.UA Юлія Самаєва.