Владімір Путін, напевне, думає, що лідери Європи вчора народилися. Російський автократ дав чітко зрозуміти, що застосує поставки газу як економічну зброю наступної зими. Але європейські поліитки і голови центральних банків досі говорять про російське енергетичне ембарго як лише про гіпотетичну можливосіть.
Фактично не існує способу уникнути загальноєвропейської рецесії, - пише Financial Times. Однак, вона не обов’язково повинна бути глибокою чи довготривалою. До того ж це остання економічна карта Росії. Якщо Європа зробить так, що її економіка переживе холодний сезон, російський шантаж зазнає невдачі. Москва не зможе оголосити перемогу над Києвом, спираючись на тремтячих від холоду жителів Відня, Праги і Берліна.
Без сумніву, європейська економіка уразлива. «Північний потік-1» працює менш ніж на 20% потужності, а інші газопроводи, які проходять через Східну Європу, під загрозою. Через це деякі країни зіштовхнулися з загрозою фізичної нестачені газу взимку. Попри те, що європейські запаси газу більші, ніж торік, згідно з даними МВФ, повне російське газове ембарго призведе до того, що в Німеччині, Італії і Австрії буде на 15% менше палива, ніж їм би хотілося. Чехія, Словаччина і Угорщина зіштовхнуться з нестачею на рівні 40% від нормального рівня споживння. В усіх країнах почнуть зростати ціни. Вже зараз роздрібна ціна газу в Європі становить близько 200 євро за Мегаватт-годину. Хоча до лютого ця ціна не перевищувала 25 євро, що у вісім разів менше.
Коли ціни на імпортовені необхідні ресурси зростають, реальні доходи і здатність населення витрачати гроші на неважливі речі падає. Рецесію в таких умов неуникнути. Такий похмурий, але реалістичний висновок зробив Банк Англії в своєму прогнозі. Досить скоро про такі ж перспективі скажуть і офіційні прогнози єврозони. Навіть Франція, яка інтенсивно користується ядерною енергетикою, не зможе уникнути проблем. Тому що її енергетичний сектор має свої проблеми і глибоко інтегрований в загальну європейську економіку.
Кошмар, якого Європі потрібно уникнути, коли Путін перекриє кран - це енергетичний націоналізм. Якщо транскордонна торгівля буде обмежена, а промисловість не отримає засобів для порятунку, Путін буде протиставляти безробіття в одних країнах проти тих, хто замерзає в інших. Це зміцнить його самопроголошений статус головного енергетичного брокера на континенті, здатного піднімати чи осбалювати тиск на Європу і Україну, натиснувши кілька кнопок на газопровідних насосних станціях. Але такі похмурі наслідки не обов’язково неминучі. Найважливіший захист - це заміна.
Вже зараз Німеччина замінила більшу частину тих об’ємів газу, які вона імпортувала з Росії, поставками СПГ. Скраплений газ поставляють в Нідерланди або Британію, звідки закачують у німецькі газові сховища. До грудня Берлін запустить перший з чотирьох плавучих сховищ для СПГ, а також станції регазифікації, які уряд взяв в лізинг. Європейська промисловість швидко намагається де тільки можливо замінити газ електрикою й іншими видами палива у виробництві. Також компанії імпортують напівготові компоненти з інших країн за межами ЄС, де газу вистачає.
У електроегенерації відбувається тимчасова реабілітація вугілля, попри шкоду для довкілля. А Німеччина нарешті почала розглядати можливості сповільнити передчасне закриття своїх атомних електростанцій. Очікується, що відновлювана енергетика в Європі також збільшить в цьому році виробництво на 15%, що також скоротить залежність від росіцйського газу.
Після заміни варто поговорити і про солідарність в Європі. Моделювання МВФ показало, що більш інтенсивний транскордонний обмін газом може скоротити втрати у найбільш постраждалих від російського ембарго країнах. Удар по економіках країн Центральної і Східної Європи скоротиться майже вдвічі. Якщо покращити інфраструктуру між країнами, щдатність перекачувати газ на схід з Західної Європи, у якої є кращий доступ до СПГ, у майбутньому майже повністю ліквідує наслідки газового ембарго Росії.
І, нарешті, самі європейці повинні зіграти свою роль. Ощадливість впродовж наступної зими дуже важлива. В Японії і на Алясці спрацювали рекламні кампанії, які закликали скоротити споживання енергії в умовах дефіциту. Цьому також допоможе значен зростання цін, яке пошле чіткий сигнал. Бідніші сім’ї можуть отримати одноразові виплати, які допоможуть їм впоратися зі зростанням навантаження. Промисловість не повинна взяти на себе весь тягар путінської енергетичної війни.
Такі політичні підходи можуть скоротити найгірші ефекти взимку. Прогнозується, що падіння ВВП в Центральній Європі через російське ембарго може скласти приблизно 6%. Але за допомогою вище перелічених заходів можна скоротити удар лише до третини від цього показника. А економіка ЄС загалом втратить лише 1,8%. І це значно менше, ніж під час глобальної фінансової кризи. Найважливіше те, що будь-яке падіння ВВП в такому разі буде тимчасовим. Кожної наступної зими енергетична заміна буде лише покращуватися. Розвинені західні економіки знову стануть стійкими і гнучкими, але цього разу через чужу умисну спробу створити хаос.
Тим часом, економіка Росії зазнає тякого удару. Підірвана санкціями і нездатна імпортувати необхідні товари, вона скоро втратить свій головний експортний сектор, яким були поставки викопного палива в Європу. Коли Європа відновиться після зимової рецесії, російська економіка лишиться виснаженою. І винною в цьому буде сама Москва.