Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визначив схеми виводу і розкрадання коштів з банків їх керівниками і власниками, що найбільш часто зустрічаються. Про це йдеться в повідомленні на сайті ФГВФО.
За даними на 28 січня 2019 вартість активів усіх банків, що перебувають в управлінні Фонду, за балансовою звітності становить 538,3 млрд грн, при цьому оціночна вартість менше більш ніж у 5,5 рази і становить 93,9 млрд грн.
Така різниця обумовлена діями власників і менеджерів банків, які придумали цілий арсенал схем виведення коштів з банків і продовжують вигадувати нові.
Найпоширеніші п'ять таких схеми:
1. Кредитування пов'язаних осіб, надання кредитів неплатоспроможним позичальникам (або без фактичної наявності предметів забезпечення). За такою схемою діяли посадові особи банків "Фортуна" і "Південкомбанк".
2. Зміна власника з допомогою держреєстраторів і нотаріусів. Ця схема була застосована відносно банків "Контракт", "Дельта Банк", "Златобанк", "Укрінбанк", "Родовід", "Фінанси і кредит".
3. Купівля "сміттєвих" цінних паперів. Цією схемою виведення ліквідних активів з банків, стала однією з найбільш популярних, скористалися банки "Дельта", "Хрещатик", "Форум", "Фінанси і кредит", "Надра". На балансі банків, які ліквідуються і перебувають в управлінні Фонду гарантування, враховуються "сміттєві" цінні папери вартістю понад 12,75 млрд грн. Це - майже 70% від загального обсягу портфеля цінних паперів неплатоспроможних банків.
4. Списання коштів з кореспондентських рахунків у закордонних банках. Схема, яку використовували "Київська Русь", "Дельта", "Фінанси і кредит". В цей спосіб виведено кошти 14 неплатоспроможних українських банків Meinl Bank AG (Австрія), BANK FRICK AND CO.AG (Ліхтенштейн), East-West United SA, BANK WINTER & CO.AC - на загальну суму 846,31 млн доларів і 75,69 млн євро.
5. Розкрадання на підставі підроблених SWIFT-повідомлень - так, "Дельта Банк" намагався вивести 43,4 млн доларів на підставі фіктивних SWIFT-повідомлень, опублікованих в Microsoft Word. У Фонді відзначають, що виведення коштів - і за наведеними схемами та іншими способами, про які неодноразово повідомляв Фонд гарантування нерідко допомагають абсурдні рішення судів за формальними ознаками. Зокрема, через суди відбувається оскарження договорів поруки, іпотеки чи застави. Ними ж дещо узаконюються незаконні дії державних реєстраторів.
Станом на 30 січня Фондом гарантування вкладів пред'явлено 31 позовну заяву до пов'язаних особіб з 31 неплатоспроможного банку на загальну суму вимог понад 66,3 млрд грн. У перелік відповідачів-пов'язаних осіб включено 594 людини. У цьому році планується подати позовні заяви до пов'язаних осіб ще більше 30 неплатоспроможних банків. Крім того, Фондом гарантування вкладів подано понад 5,4 тис заяв про вчинені кримінальні правопорушення на суму понад 356,3 млрд грн.
Як писало DT.UA, є кілька непростих, розроблених спільно зі Світовим банком сценаріїв, які можуть врятувати ФГВФО від банкрутства.
Детальніше про жалюгідний стан ФГВФО читайте в статті Юлії Самаєвої "Гарантована неспроможність" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".