Понад 900 комерційних обʼєктів на території України, які належать уряду Росії та російським державним компаніям, так і не були примусово вилученні через пів року після затвердження цього переліку на засіданні Кабінету Міністрів України. Про це повідомляє група аналітиків Trap Aggressor з посиланням на відповідь Міністерства економіки.
“Затягування націоналізації свідчить про серйозні проблеми й недоліки у процедурах прийняття рішень та вимагає швидкої реакції від відповідальних органів влади”, – зазначають у Trap Aggressor.
Йдеться про ситуацію з корпоративними правами на 79 підприємствах та рухоме майно: про 8 літаків; 11 морських суден; 552 одиниці рухомого складу РЖД (напіввагони, вагони, платформи, тягачі тощо); 58 легкових автомобілів; 18 автобусів та вантажівок; складових для літаків, авто, причепи, газовидобувні конструкції.
Серед відомих підприємств у списку на вилучення, зокрема, містяться дані про корпоративні права:
- 100% ТОВ «ТАТНЄФТЬ- АЗС-УКРАЇНА», що належить російському ПАТ “ТАТНЄФТЬ” імені В.Д. Шашина, яке повʼязують із президентом Татарстану Рустамом Мінніхановим.
- 93% ПАТ «Енергомашспецсталь», що через кіпрську компанію входить у склад держкорпорації Росатом.
- 25% ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», що належать наближеному до російського Міністерства торгівлі бізнесменові Станіславу Гамзалову.
- 100% ТОВ «Брокард Україна», що належить кіпрській компанії Інденон Холдинг Лімітед, яка контролюється Міністерством торгівлі РФ.
5 серпня 2022 року Кабінет Міністрів ухвалив проєкт указу Президента про вилучення 903 об’єктів, які належать Російській Федерації та її резидентам. За інформацією програми «Схеми», далі документ передали в РНБО, але повернули назад в уряд, а саме в Мінекономіки, на доопрацювання. З того часу, рішення про вилучення так і не було ухвалено.
Аналітики наголошують, що відповідно до Закону «Про Державний бюджет України», отримані кошти від вилучення російського майна повинні були зарахувати до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. А далі спрямовані на будівництво і реконструкцію громадських будівель, обʼєктів критичної інфраструктури, закладів охорони здоровʼя, придбання житла для ВПО та людей, які втратили домівки внаслідок російської агресії.
Проте до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії було перераховано лише суму коштів в еквіваленті 17 млрд грн з рахунків раніше націоналізованих дочок російських Промінвестбанк та Сбербанк. Це відбулося у грудні з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Нагадаємо, у Верховній Раді також гальмують запровадження секторальних економічних санкцій проти РФ. Головний комітет, який має схвалити проєкт для винесення його на голосування, - з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Комітет очолює "Слуга" Олександр Завітневич.