Нова пільгова іпотека — це зовсім не про плече держави під час війни тим, хто опинився в безвихідній ситуації, а надання допомоги невеликому прошарку населення, чий фінансовий стан і без того непоганий, у порівнянні з середнім по країні. Про це йдеться в матеріалі Інни Ведернікової та Георгія Могильного - "Зруйноване відновлення. Чому українцям нікуди повертатися" для ZN.UA.
"Відповідно до постанови КМУ від 02.08.2022 №856 допомогу на поліпшення житлових умов можуть отримати люди, що мають у резерві накопичення на 20% вартості нової квартири для першого внеску і стабільний дохід. Тобто Кабмін під час війни переймається наданням допомоги невеликому прошарку населення, чий фінансовий стан і так істотно кращий за середній у країні", - наголошують автори.
Більше того, запущена з 1 жовтня пільгова іпотека ще й влітає державі у копійчину, оскільки має принципову відмінність від попередньої.
"Раніше сам кредит видавали банки зі своїх власних коштів, а держава лише компенсувала частину відсоткової ставки. Нова іпотека передбачає, що держава знаходить можливість дістати кошти Укрфінжитлу для подальшої видачі їх у кредит через банки як посередників. Тобто на одну й ту саму кількість квартир нова іпотека потребуватиме приблизно вдесятеро більших фінансових вливань від держави, ніж стара", - йдеться у статті.
Як наголошують експерти, за ці кошти, які є фактично піаром на покращенні комфорту проживання півтори тисячі сімей, країна могла відремонтувати десятків тисяч пошкоджених квартир і садибних будинків, власники яких не мають фінансової можливості зробити це самотужки.
"Перша віцепрем’єр-міністерка України — міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла, що до кінця року планують видати близько 1500 пільгових кредитів. Враховуючи новий механізм фінансування і поточні ціни на житло, Кабмін мав знайти можливість залучити під це 2–3 млрд грн. Зазначених коштів могло вистачити на ремонти й підготовку до зими десятків тисяч пошкоджених квартир і садибних будинків", - йдеться у статті.
"Та й що заважало замість іпотеки для меншості запустити програму пільгових кредитів на ремонти пошкодженого житла для більшості?! Але уряд вибрав для себе піар на покращенні комфорту проживання півтори тисячі сімей. Та чи тільки уряд?", - звертають увагу експерти.
Нагадаємо, у визволених містах на Київщині, Чернігівщині та Сумщині, де за даними Мінрегіону, було зруйновано 129 тисяч об'єктів житлового фонду, склалася критична ситуація із забезпеченням людей житлом, а в окремих містах взагалі визріває соціальний бунт.
З квітня місяця профільний комітет ВР з питань економічного розвитку ще жодного разу навіть не зробив спробу розглянути на своєму засіданні законопроєкт №7198, який був ухвалений в першому читанні на самому початку квітня, та був покликаний зняти спірні питання щодо процедури швидкої допомоги власникам пошкодженого житла.
Законопроєктом особисто займається голова профільного комітету ВР Дмитро Наталуха. Але проєкт фактично "похований" зусиллями промислового лобі в парламенті, яке внесло до проєкту понад 700, здебільшого технічних, правок.
Детальніше читайте про це у матеріалі "Зруйноване відновлення. Чому українцям нікуди повертатися".