Створення центрального розрахункового центру, що передбачено в законі «Про депозитарну систему України» є помилкою. Це довів, зокрема, досвід Росії.
Таку думку висловив керуючий директор ІГ "Універ" Олексій Сухоруков під час під час круглого столу, який 18 жовтня організовано Лігою фінансового розвитку за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та тижневика «Дзеркало тижня. Україна».
«Чи потрібно виводити в розрахунковий центр функції розрахунку грошима? В цілому, досвід у деяких країн такий є. У тому числі і, наприклад, в Росії. Деякий час тому функція розрахунку грошима була виведена в окремі розрахункові палати. Від цієї практики Росія досить давно відмовилася. Але, тим не менше, ми вирішили на ці граблі наступити самі», - констатував фахівець.
У свою чергу голова правління «Української біржі» Олег Ткаченко підкреслив, що створення розрахункового центру може призвести до монополізації розрахунків на ринку. А сприяти цьому будуть, на думку фахівця, і норми закону про банки і банківську діяльність, згідно з якими НБУ може видавати банківську ліцензію центральному депозитарію та розрахунковому центру, але не кліринговим організаціям.
Коментуючи це твердження, директор департаменту управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубіхвост нагадав, що отримати клірингову ліцензію учасник ринку зможе, отримавши перед цим банківську ліцензію.
Представник Національного банку не виключив того, що критика закону «Про депозитарну систему України» з боку деяких учасників фондового ринку (насамперед, бірж) зумовлена тим, що вони можуть втратити частину доходів від розміщення вільних коштів, одержуваних сьогодні у т.ч. від розміщення гарантійних депозитів своїх клієнтів.
У той же час необхідно відзначити, що критична позиція властива, в основному, представникам російського капіталу на фондовому ринку. «Всі дискусії про те, потрібен чи не потрібен розрахунковий центр, пізно вже проводити, оскільки закон є і ми повинні орієнтуватися на римські максими, що «закон суворий, але це закон». Звичайно, документ містить певну шорсткість, не зовсім врахував корпоративні інтереси, які були у бірж, інвестиції в інфраструктуру, які біржі вклали, у т.ч. у створення умовно псевдо-центральних контрагентів. Але мені дуже імпонує позиція наших колег, які вже перейшли від страйків на тему як же конкретно торгувати і розраховуватися. Ще більш приємна позиція регулятора, який говорить, що робота ведеться. Ми в цій роботі, безумовно, готові брати найактивнішу участь», - вважає директор фондової біржі «Перспектива» Станіслав Шишков. !zn
Читайте також:
Податківці VS фондовики: жорсткий клінч або ж компроміс можливий?
Депозитарний шок із наслідками