Простої і низьке завантаження більшості українських НПЗ викликані не конкуренцією з імпортом, а плачевним технічним станом цих заводів. Про це у своїй статті для «Дзеркала тижня» пише директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.Таким чином він прокоментував звернення до уряду низки нафтопереробних підприємств, в якому йдеться про необхідність обмежити імпорт нафтопродуктів в Україну. «Заводи пишуть, що із семи вітчизняних НПЗ три простоюють, а інші завантажені менш ніж на 25%, і тому за сприятливої кон'юнктури зможуть значно наростити виробництво. Аналіз стану українських НПЗ ставить під сумнів це твердження», - пише автор. За його словами, НПЗ сьогодні не в змозі випускати паливо, що відповідає хоча б українським стандартам, не кажучи вже про європейські. Це, зокрема, стосується Херсонського НПЗ (до речі, стоїть ще з 2005 року), а також ледь живих Надвірнянського та Дрогобицького заводів, продукція яких просто заборонена до використання в Україні. «Інша ситуація з Одеським НПЗ «Лукойлу». Офіційно завод був зупинений у минулому жовтні на ремонт, однак справжньою причиною джерела в компанії називають нездатність протистояти схемам безподаткового імпорту (через ДП «Лівела» і контрабандні постачання через Херсонський і Феодосійський порти), які активно використовувалися восени 2010 року. Але яке відношення це має до легального імпорту?», - відзначає автор. Що стосується 25-процентного завантаження працюючих заводів, то, за словами Сергія Куюна, автори аналізованого листа мають на увазі відношення до проектних потужностей НПЗ, тоді як логічніше оцінювати завантаження підприємств за реальною потужністю, яка сьогодні багато в чому обмежена потужністю вторинних процесів - каткрекінгів та гідроочисток. «При такому підході виявиться, що «ЛІНІК» завантажений на 80-90% (на стільки завантажений заводський каткрекінг), до зупинки Одеський НПЗ був завантажений майже на 100% потужності (сам по собі цей завод малопотужний). Це говорить про те, що згадані НПЗ не зможуть істотно наростити переробку», - вважає експерт. Теоретично, за його словами, відчутно збільшити переробку може «Укртатнафта». Її завантаження, з урахуванням численних аспектів за якістю, у 2010 році складе близько 60%. «Але ще далеко не факт, що наявний потенціал можна ефективно задіяти», - відзначає автор. Детальніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня» у статті Сергія Куюна «Кому заплатимо «за кефір»?».