У першому півріччі 2020-го Держпродспоживслужба отримала 2 095 скарг від інтернет-покупців (роком раніше – 1800), а за весь 2019-й – 3 771 скаргу. З кількох десятків тисяч скарг на торгівлю, спрямованих до територіальних органів служби, 8-9% є наслідком онлайн-активності, пише редактор відділу макроекономіки та бізнесу ZN.UA Сергій Следзь.
«Як видно зі скарг споживачів, що надходять у Держпродспоживслужбу, деякі інтернет-магазини на своїх сайтах не надають інформації про організаційно-правову форму, повне найменування та адресу суб’єкта господарювання, що призводить до масових порушень прав споживачів… на сайтах інтернет-магазинів у розділі «Контакти» вказуються тільки телефонні номери та адреса електронної пошти», - зазначається у відповіді служби на інформаційний запит ZN.UA.
Як наслідок – неідентифіковані продавці можуть дозволити собі:
1) після оплати товару не доставляти його споживачеві;
2) не повертати гроші за товар із дефектом;
3) доставляти товар, що не відповідає заявленим характеристикам.
Ну й найголовніше, така мутна ситуація створює ідеальний ґрунт для процвітання нелегальної торгівлі, яка взагалі нікому нічого не винна, зазначає автор.
А без ідентифікації продавця Держпродспоживслужба – теж слабкий помічник у захисті прав споживачів. Водночас у багатьох випадках установити особистість продавця неможливо не тільки до придбання товару, а й після цього, тому що продавець видає розрахунковий документ невстановленої форми.
Хоча стаття 7 Закону «Про електронну комерцію» і зобов'язує інтернет-продавців забезпечити доступ до інформації про себе, власники доменів не вимагають від них точного виконання норм законодавства.
Коронакриза прискорила розвиток інтернет-торгівлі. Сюди потекли гроші, але нікуди не поділися хаос організації і обман споживача. Докладніше про врегулювання перспективної сфери торгівлі читайте в матеріалі Сергія Следзя «Ідентифікація – ліки від обману».