В Україні тіньовий обіг коштів у медицині зараз складає майже стільки ж, скільки всі кошти, які зараз виділяються на охорону здоров’я. Про це в інтерв’ю ZN.UA розповів ексочільник Національної служби здоров’я України Олег Петренко, з яким поспілкувалася Алла Котляр.
«За останніми оцінками Світового банку та Організації економічного співробітництва 2018 року, ситуація сумна. Обсяг коштів, який в Україні обертається не з публічних джерел, складає майже половину. За різними розрахунками — приблизно 49%. Тобто тіньовий сегмент складає майже стільки ж, скільки всі кошти, які зараз виділяються на охорону здоров’я. Це, якщо брати умовно, з усіма видатками, що стосуються відомчих закладів, АМНУ, – приблизно 180 –190 млрд грн. З них ПМГ – 123 млрд грн», – заявив Петренко.
Тобто, за його словами, в тіні обертаються близько 150 млрд грн, з яких десь 80-85 млрд грн — це роздрібний обіг лікарських засобів, тобто аптечна частина. І майже половина, приблизно 70 млрд грн — неформальні оплати.
«І от уявіть собі, що частка легальних із них (тобто тих, які платяться в межах приватних закладів, що працюють легально, мають ліцензію і створили інвестиції, або ті, які платяться за тарифами в нинішніх некомерційних підприємствах) — 5,5-7 млрд грн, тобто 10% від неформальних виплат. 90% обертаються в системі в тіні, дозволяючи їй працювати з тим результатом, який ми бачимо», – додав ексочільник НСЗУ.
Петренко пояснив, що у цієї системи 50 чи 70 млрд тіньових грн є прямі бенефіціари на кожному рівні — національному, обласному, лікарні, відділення… І, за його словами, всі добре розуміють, що це й дозволяє системі нібито виживати. При цьому вона зовсім несправедлива, тому що за рахунок цих грошей дає можливість отримувати допомогу в більшості тим, хто її й так має.
«А ті, хто не має, відповідно, можуть бути упосліджені в праві отримати допомогу. Деякі кажуть, що є якийсь внутрішній перерозподіл. Але він тільки з волі людини в середині системи. Тобто якщо людина добра, то лікар або завідувач відділення створять якийсь невеличкий запас для зовсім бідних, але це не системна робота і тут є проблема», – додав Петренко.
Водночас за його словами, НСЗУ і взагалі контракти почали це трохи впорядковувати (досліджень поки нема, вони готуються, і я вже бачив дизайн кількох) — кількість випадків прямого вимагання зменшилась. Петренко заявив про те, що лікарі як брали подяки, так і беруть, але не говорять про них до того. Вони сподіваються на них після. І це, за словами ексочільника НСЗУ, спонукає їх краще робити свою роботу, в розрахунку на те, що люди з власної кишені компенсують їм частину їхньої роботи, яку, на їх погляд, не можуть компенсувати держава і тарифи.
Відповідаючи на питання про те, чи змінить ситуацію обіцяне президентом підвищення мінімальних зарплат медпрацівникам, Петренко зазначив, що почав би з основного. Зокрема, з того, що зараз є велика проблема з розподілом повноважень гілок влади, і нерозумінням деяких гілок, що це не є сферою їхньої компетенції – впливати на такі речі. Він зазначив, що президент ніяким чином не має впливати на те, як формуються зарплати в автономних некомерційних підприємствах, власниками яких на 95% є органи місцевої влади.
«Не хочу коментувати юридичну складову. Президент може видати указ, що він рекомендує вишукати підхід (власне, так і звучить). Це такий панський підхід, умовно кажучи, побажання. Я вітаю таке побажання президента. Але це не може бути зрівнялівкою. Ми не можемо просто підняти зарплату всім. Підняття зарплати в межах реформи, яку ми колись конструювали, повинно прямо співвідноситись зі збільшенням продуктивності праці. Тобто наша задача в межах оптимізації, економічної ефективності — це приведення до ситуації, коли ті, хто працює більше і краще, заробляють більше. Будь-які елементи, які стосуються просто всіх — підняти всім лікарям, медикам, медсестрам, без співвідношення цього з об’ємом вироблених суспільних благ (кількості роботи і збільшення продуктивності), є неприпустимими. Вони ведуть до популістичних кроків, які цементують або роблять ситуацію ще гіршою. Підняття середнього рівня з одного боку вбиває мотивацію кращих з другого. І саме ці кращі залишатимуть державу через те, що не бачать в правилах гри можливостей заробити чесною працею», – заявив Петренко.
За його словами, якщо буде жорстке розпорядження в межах розрахунку тарифів збільшити частку фонду оплати праці просто для якогось рейтингу, чим займалися попередні три міністри, то, за найменшими оцінками, це призведе додатково до видатків у 40 млрд грн.
Ексочільник НСЗУ ще раз нагадав, що стратегічні закупівлі не можуть працювати окремо від ще двох важливих речей. Одна з них — забезпечення модернізації закладу, тобто інвестиційна складова, яка дозволяє використовувати довготривалий фінансовий інструмент. Петренко додав, що зараз є ідеї зробити «велике будівництво лікарень». За словами ексочільника НСЗУ, нещодавно він чув про бажання, крім приймальних відділень, зробити фасадні лікарні — дитячу, дорослу в кожній області. Петеренко зазначив, що він би це привітав, але якщо це знов-таки буде виведено з Prozzoro і спрямовано на звичний механізм реалізації і освоєння бюджетних коштів, то нічого доброго з цього не вийде.
Усі статті та інтерв’ю Алли Котляр читайте тут.