У. Харрінгтон звинуватив агентство в отриманні грошей від зацікавлених банків і компаній. Вище керівництво рейтингових агентств імовірно «втручається в незалежні оцінки аналітиків».
«Відвертий конфлікт інтересів пронизує всі щаблі службової драбини, від аналітиків початкового рівня до голови (ради директорів) і головного керівного директора корпорації Moody's», - пише Харрінгтон, який віддав роботі в цій компанії 11 років життя. В агентстві існує стійка культура «залякування та переслідувань» аналітиків з метою змусити їх дати приємні для клієнтів оцінки, стверджує він.
«Велика трійка», члени якої «одним розчерком пера в змозі завдати шкоди економікам держав і здійснити спустошення на риках», зазнала гострої критики після того, як Standard & Poor's знизило кредитний рейтинг США, нагадує видання. Раніше в зв'язку із завищенням оцінок такого складного фінансового інструменту, як забезпечене заставою боргове зобов'язання (CDO), в США вибухнула іпотечна криза.
Згідно із заявою Харрінгтона, колегія експертів у 2005-2006 роках перетворилася в «говорильні», де «вільно обговорювали негативні аспекти CDO, але при цьому відчували на собі тиск менеджменту, що змушував їх при голосуванні дивитися на ці аспекти крізь пальці». «Ключовими винуватцями» кризи вважає рейтингові агентства економіст, нобелівський лауреат Джозеф Стігліц. За його словами, саме вони «хімічили», підвищуючи рейтинг ненадійних цінних паперів: «Банки не змогли б зробити того, що вони зробили, якби до цього не були причетні рейтингові агентства».
Як випливає з матеріалів слідства, ініційованого в зв'язку з фінансовою кризою, представники Standard & Poor's були в курсі, що виставлені оцінки ризиковані: «Будемо сподіватися, що всі ми розбагатіємо й вийдемо на пенсію до того часу, коли цей картковий будиночок розвалиться», - пожартував у 2006 році один із співробітників.
.