В умовах повномасштабної війни збільшився розрив у фінансовій стійкості громад і посилилася залежність від центрального бюджету. Про це пише Катерина Березюк, аналітикиня Руху ЧЕСНО, в статті «Бюджети розвитку чи війни: як змінилася фінансова спроможність громад».
Вона пояснила, що для підтримки громад із меншими доходами держава використовує так зване горизонтальне вирівнювання на основі значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету. Так, якщо індекс податкоспроможності менший за 0,9, відповідні місцеві бюджети отримують базову дотацію (80% від суми, необхідної для досягнення показника 0,9); якщо вищий за 1,1, до державного бюджету передається реверсна дотація (50% суми, що перевищує значення індексу 1,1), яка є джерелом фінансування базової дотації. Якщо ж індекс — від 0,9 до 1,1, то така громада не віддає державі грошей і не отримує нічого з бюджету.
Нагадаємо, в Україні наразі 1438 громад. Із них 126 — тимчасово окуповані (8,7%). За підсумками 2023 року, 84% громад отримали базові дотації, 2021 року — 75%.
«Найбільш дотаційними залишаються сільські та селищні громади. Однією з причин такого розподілу є система нарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за місцем розташування підприємства. Тобто якщо громадяни з малих громад працюють у більших містах, то податки сплачуються в бюджет тієї громади, де зареєстроване підприємство. Тому в умовах війни виникла ситуація, коли окуповані громади мають власні доходи. Наприклад, 2023 року власні доходи Маріупольської громади становили 940 млн, Енергодарської — 528 млн, Сєвєродонецької — 48,6 млн», - пояснила вона.
Найбільше базових дотацій 2023 року отримали громади Харківської, Закарпатської, Запорізької та Херсонської областей. Водночас найбільше реверсних дотацій перерахували громади Дніпропетровської, Київської та Львівської областей.
У грудні 2023 року уряд виділив деокупованим громадам додатково 27 млрд грн базової дотації.
З іншими матеріалами авторки можна ознайомитися за посиланням.