Після усунення неефективних пільг уряд планує перейти до адресної допомоги та монетизованих пільг. За різними оцінками, для надання всіх існуючих пільг державі необхідно від 180 до 500 млрд грн.
Як пише в статті для DT.UA Юлія Самаєва, такий розкид пояснюється тим, що в Україні з величезною кількістю пільговиків немає системи їхнього обліку.
При цьому, за різними оцінками, від 17 млрд до 25 млрд грн державної допомоги виділяється людям, які в принципі не належать до незаможних і претендувати на пільги не можуть.
Але для цього, з одного боку, треба буде провести моніторинг за рівнем доходів людей, які претендують на пільги, а з іншого - об'єднати всі види допомоги в одну програму соціального захисту зі створенням єдиної бази даних одержувачів. Поки що жоден із цих напрямів не реалізовано, зазначає автор.
"На сьогодні жоден фахівець галузі не може відповістити на запитання, скільки в Україні пільговиків. А починати потрібно саме з цього. Одна людина може одержувати пільги за кількома законами і проходити по різних реєстрах. Колись робота зі створення системи пільгових карт, які надають повну інформацію про пільговиків, справді велася. Була навіть ідея створити електронний паспорт для всіх без винятку громадян, тому що кожен із нас у той чи інший період життя може претендувати на пільги: як студент, як мати малолітніх дітей, як пенсіонер. Але до кінця проекту не довели. Більш того, з 2010 р. про це питання взагалі не згадують", - розповіла DT.UA Вікторія Близнюк, кандидат економічних наук Інституту економіки і прогнозування НАН України.
Докладніше читайте в статті Юлії Самаєвої "Чарівники" з країни пільг у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".