За останні три з половиною роки, починаючи з 2012-го, служба безпеки "Укртранснафти" виявила 146 "врізок" у магістральні нафтопроводи. На їхню ліквідацію та на відновлення інфраструктури після незаконного "операційного втручання" було витрачено майже 12 млн бюджетних гривень.
Втрати держскарбниці від нелегального продажу палива, виробленого з краденої нафти, у десятки разів більші.
В "Укртранснафті" підрахували: щомісяця з труби крадуть близько 3 тис. т нафти (щоб було простіше уявити, це поїзд з 50 вагонів-цистерн) на суму 1 млн євро. Кустарна переробка нафти на захованих у лісах та ангарах занедбаних промпідприємств міні-НПЗ дає "бізнесменам" на виході близько 1,5 тис. т бензину та ДП, при нелегальному продажі яких держбюджет щомісяця недоодержує 15 млн грн податків.
"Розкрадання нафти з магістральних трубопроводів стало системним надприбутковим тіньовим бізнесом в Україні. Держава щомісяця недоодержує десятки мільйонів гривень не тільки на "втратах" сировини з труби, а й на несплачених податках від продажу палива, яке виготовляють із краденої нафти. "Бізнесмени" закуповують на виручені гроші дороге обладнання та заручаються підтримкою силовиків і суддів", - пишуть у статті DT.UA Сергій Куюн та Антон Задорожний з "Консалтингової групи А-95".
Якщо раніше "врізчики" використовували примітивні інструменти (помповий насос, механічний манометр і шланг), то сьогодні вони вже не економлять на технічному оснащенні: на місцях злочину виявляють дороге обладнання. Для перекачування краденого сировини використовують недешеві кілометрові труби з металопластику. Для прокладки відводів використовується спецтехніка горизонтального буріння, а для перевезення викраденого - автопарк дорогих автоцистерн. Схоже, їх доходи покривають такі витрати, зазначають автори.
Експерти кажуть, що нерідко "врізчики" встановлюють електронну сигналізацію по периметру бази, на якій проходить навантаження выкача нною з труби нафти.
В "Укртранснафті" відкрито заявляють: діяльність викрадачів нафти "кришують" представники правоохоронних органів. Іноді силовики приймають безпосередню участь у злочинному бізнесі.
"Неможливо спорудити багатокілометровий відвід, використовуючи техніку не один день, і не потрапити в поле зору як місцевого населення, так і правоохоронців. До того ж якщо через село почали щодня їздити 30-40-тонні бензовози", - говорить Роман Сидорак, керівник "Укртранснафти".
Але навіть наявність доказів ще не є гарантією отримання злодійський угрупованням справедливого покарання - прокурори і судді у регіонах, треба вважати, не без вигоди, стають на бік "вреічиків".
В підтвердження тенденції сухі цифри: з 1 січня 2014 року по 1 вересня 2015-го співробітники "Укртранснафти" подали в правоохоронні органи інформацію про 164 правопорушення (виявлені "врізки", спроби врізання в нафтопроводи тощо), по якій було порушено 138 кримінальних справ на загальну суму збитків 11,13 млн грн. І лише два (!) кримінальні провадження за цей період були передані в суд.
Тільки в серпні-вересні "Укртранснафта" повідомила про виявлення відразу декількох "врізок" у Житомирській і Львівській областях. Саме там проходять найбільш "ласі" експортні потоки нафти. Раніше список проблемних регіонів включав в себе і Закарпатті, але після збройного конфлікту з участю "Правого сектора" в липні і подальшої струсу місцевого криміналітету трубу залишили в спокої. Поки що.
Більше читайте у статті Сергія Куюна і Антона Задорожного "Труба кличе!" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".