У 2015 році в Україні розглядалися пропозиції щодо підвищення загального пенсійного віку до 65 років, але через негативний резонанс у суспільстві від цих кроків поки відмовилися. Тим не менш, Україні все одно доведеться повернутися до цього питання, пише в своїй статті для DT.UA економіст Василь Башко.
Як нагадує автор, в Україні співвідношення між населенням працездатного (від 20 до 60 та 57 років) і пенсійного віку у 2015 р. становитиме 2,28 і залишатиметься сталим до 2022-го завдяки підвищенню з жовтня 2011 р. загального пенсійного віку для жінок на шість місяців на рік, за рахунок чого рівень пенсійних видатків утримуватиметься на незмінному рівні.
"Проте через демографічну ситуацію в Україні співвідношення між населенням працездатного та пенсійного віку буде й надалі погіршуватися - з 2,28 у 2021 р. до 1,46 у 2050 р. За інших рівних умов 2050-го пенсійні видатки зростуть до 21% ВВП (рис. 2), обсяг фінансування ПФ з державного бюджету збільшиться до 11,5% ВВП, а державний борг - до 140% ВВП. З таким рівнем пенсійних видатків перспективи національної економіки не надто обнадійливі", - зазначає економіст.
Повністю вирішити питання дефіциту ПФ не вдасться за допомогою детінізації заробітних плат, створення умов для працевлаштування громадян, які працюють зараз за кордоном, а також зменшення коефіцієнта заміщення для спецпенсіонерів і привілеїв раннього виходу на пенсію.
"Розрахунки показують, що для повного нівелювання ефекту від старіння населення необхідно, щоб протягом 2022–2050 рр. вік виходу на пенсію було збільшено до 65 років. З огляду на середню тривалість життя в Україні навряд чи це можливо здійснити повною мірою, однак альтернативи більш помірному збільшенню пенсійного віку немає", - зазначає автор.
Докладніше читайте в матеріалі Василя Башко "Альтернативи збільшенню пенсійного віку немає" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".