За девʼять місяців 2023 року ризикові підприємства експортували з України зернових невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості зернового експорту, повідомила пресслужба Бюро економічної безпеки із посиланням на аналіз експортних операцій із сільськогосподарською продукцією.
За даними БЕБ, одним з найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств. Їх створюють заздалегідь для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
«Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників. Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними», - пояснили схему в бюро.
Кінцевим покупцем зерна, здебільшого, є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
Також існує схема, в якій валюту перераховують на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Аби запобігти схемі «чорної» торгівлі зерном, БЕБ рекомендувало уряду внести деякі зміни для зменшення ризиків неповернення валютної виручки:
- скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60-90 днів
- удосконалити порядок заповнення митних декларацій
- доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження
- розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення
- створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.
Стабільний курс гривні напряму залежить від кількості валюти, яка заходить у країну. Тож недивно, що неповернення валютної виручки експортерами стало для України кричущою проблемою. Чому знайдене урядом рішення цієї проблеми, на жаль, не найкраще, пояснює Юлія Самаєва у статті «Білі жертви боротьби з чорним експортом».