За даними системи електронного бронювання перетину кордону в пункті пропуску «єЧерга», станом на початок листопада час очікування на виїзд вантажних автомобілів з України становив 9–15 днів. А тепер великі асоціації бізнесу, наприклад Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата, в Україні б’ють на сполох, очікуючи зростання черг на митних терміналах уже й усередині країни. З чим це пов’язано?
Зміни в процедурах митного оформлення
Після прийняття Митного кодексу в 2012 році з’явилася можливість не доставляти на митницю товари, що ввозяться в Україну або вивозяться з неї, якщо митниця не виявляла ризиків. Це відповідало міжнародним стандартам (приміром, Угоді СОТ про спрощення процедур у торгівлі). Тож Україна 2017 року навіть повідомила СОТ, що повністю впровадила ці стандарти. Але 2020-го зміни до Митного кодексу мали скасувати цю можливість, натомість запровадити обов’язок пред'являти на митниці всі товари, якщо компанія не має спеціального дозволу на спрощення. Цю вимогу відклали через війну. Попри це, влада вже зараз вирішила повернутися до неї, і тепер із 7 листопада 2023 року всі товари (імпорт/експорт) мають доставлятися на митні термінали.
Масштаб катастрофи
До 7 листопада приблизно на третину товарних партій, які ввозяться в Україну, власники отримували від митниці дозвіл не прибувати на термінал для пред’явлення товарів. Це заощаджувало їм як гроші (орієнтовна вартість обслуговування на терміналах за першу добу становить понад тисячу гривень), так і час. Це й зрозуміло, адже митна служба, відповідно до її власних даних, проводить фізичний контроль приблизно лише в 5% випадків, а загалом ризикованими з тієї чи іншої причини виявляються менш як 50% партій, що проходять через митницю.
Щодо експорту товарів подібних даних немає, але можна припустити, що кількість партій, які експортуються без пред’явлення митним органам, може бути й вищою, оскільки більшість ризиків митниці пов’язані із ввезенням товарів, а не із вивезенням.
За відсотковими значеннями часто не можна зрозуміти всієї картини. Тому варто зазначити, що кількість митних декларацій, оформлених як на ввезення, так і на вивезення, в катастрофічному для зовнішньої торгівлі 2022 році перевищила 2,5 млн, а кількість автотранспорту, пропущеного на в’їзд, — близько 3,5 млн одиниць (станом на сьогодні обидва ці показники за дев’ять місяців 2023 року уже перевищені).
Отже, з 8 листопада на терміналах доведеться щомісяця приймати на сто тисяч партій вантажу більше.
Чим це загрожує
З початком війни багато місць, де раніше товари пред'являлися для митного оформлення, опинились у зоні бойових дій чи на окупованих територіях, або ж їхня діяльність зупинилася через зниження бізнес-активності. Імпорт відновлюється, збільшуючи потребу в митному оформленні, але місць для цього стало менше. Наразі виникають запитання: чи вистачить терміналів для всіх, як зростання попиту вплине на ціни і чи зможе митниця впоратися з більшим навантаженням?
Із залізничним транспортом теж пов’язані свої виклики, адже вагони не можна просто залишити без руху. Існує ризик, що через зміни всі ці вантажі відразу спрямовуватимуть на митні термінали.
Безпека є іншим важливим чинником. Концентрація вантажів в одному місці може привернути увагу ворожих сил, як це було з нещодавньою атакою на склади «Нової пошти» у Харкові.
Однак найчутливішим для бізнесу є питання часу. Приблизна вартість простою вантажівки — 150 євро/доба, і якщо черги на кордоні доповняться чергами на розмитнення, це болюче вдарить по бюджетах компаній.
Аргументовані міфи
Як основний аргумент на користь скасування можливості не пред’являти товарів митниці влада озвучує необхідність запровадити Авторизованого економічного оператора (АЕО) та Спільну систему транзиту з ЄС (NCTS), вимоги Угоди про асоціацію з ЄС і несумісність українських норм із митними правилами ЄС, що нібито заважатиме вступу України до Євросоюзу. Проте при перевірці всі ці аргументи виявляються шкідливим міфом.
По-перше, запровадження АЕО та NCTS жодним чином не пов’язане з наявністю норм про право митниці вимагати доставку товарів чи ні. АЕО — це спеціальний статус, який отримують від митниці підприємства, що відповідають певним критеріям надійності та безпеки, він дає змогу використовувати спрощені митні процедури й у пріоритетному порядку проходити митний контроль. Ці програми не залежать від того, чи пред'являються на митниці товари інших компаній або ж ні.
По-друге, Угода про асоціацію з ЄС не вимагає скасувати можливість не доставляти товари на митницю. Стан наближення митного законодавства України до митного права ЄС високо оцінено у звіті Європейської комісії, проте там немає жодного слова про необхідність запроваджувати обов’язкову доставку товарів до митниці.
Від європейських експертів іноді доводиться чути, що можливість не пред’являти товарів митниці — це спрощення, яке не передбачене законодавством ЄС. Помилковим у цьому твердженні є те, що ці норми не є і ніколи не були спрощенням, навпаки, вони є лише закономірним результатом використання системи аналізу ризиків (використання якої, до речі, передбачене Митним кодексом ЄС і вимагається від України Угодою про асоціацію).
Єдине, в чому права влада, — ідентичні правила (поки що) не передбачені в Митному кодексі ЄС. Та й Митний кодекс ЄС набере чинності для України тільки з моменту офіційного членства нашої країни в Союзі. До цього ми ще маємо пройти довгий шлях, і незрозуміло, чому саме ці норми так дратують владу, хоча в тому ж звіті Європейської комісії названо достатньо сфер для реформування: вільні митні зони, спеціальні митні режими, загальна декларація прибуття, право бути почутим тощо.
Шляхи вирішення
Українська влада вважає, що програми АЕО та NCTS допоможуть полегшити торгівлю. Однак статистика показує, що лише мізерна частка компаній використовує їх: вісім компаній в АЕО і 85 в NCTS із більш як 200 тис. компаній, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні. Крім того, процес отримання статусу АЕО тривалий, займає до п'яти місяців, і багато хто з представників малого та середнього бізнесу не відповідає суворим фінансовим критеріям для участі в програмі.
Експерти попереджають, що неувага до цієї проблеми може призвести до серйозних затримок із митним оформленням і додаткових втрат бізнесу. Тому вони закликали уряд подовжити відстрочку вимоги пред'являти товари на митниці до завершення дії воєнного стану та покращити умови для отримання спрощень, аби допомогти українському бізнесу. При цьому влада апелює до Угоди про асоціацію з ЄС.
Тому, звертаючись до питання відстрочення обов'язкового пред'явлення товарів на митниці, закликаємо Міністерство фінансів і парламент активно використовувати положення статті 472 Угоди про асоціацію з ЄС, яка дає Україні право застосовувати спеціальні заходи безпеки в умовах серйозного внутрішнього або міжнародного конфлікту. У контексті цієї статті та з урахуванням поточного воєнного стану Україна може і повинна забезпечити подовження відстрочення. Адже це дасть можливість не тільки захистити національну безпеку, а й підтримати економічну стабільність і розвиток бізнесу в цей критичний період.